Можна сказати, що балтянин Юрій Васильович Пологовий стояв біля джерел зародження підприємництва. Розпочав свою справу у 1991 році, коли вийшов закон про цей вид діяльності. Придбав маленьку будочку – кіоск “Союздруку”, і облаштував під магазинчик. Щодня великими валізами з дому приносив товар, а увечері – забирав. Згодом орендував приміщення в центрі Балти. Воно було невеличке, без зручностей. Терпляче долав труднощі своєрідного етапу становлення. Знадобилися знання, набуті у Львівському кооперативному інституті.
Минав час і бізнес Пологового “соліднішав”. Приміщення викупив, відремонтував, добудував, провів газ. Тепер тут зручно і тепло як для продавців, так і для покупців. У “Всілякій всячині” – так називається магазин, реалізується чимало різного товару, і здалось мені, що речам тут уже тіснувато. Як повідомив Юрій Васильович, він планує розширення своєї торговельної справи. Вже придбано нове приміщення, провадиться його реконструкція. Отже, крива розвитку бізнесу Юрія Пологового піднімається вгору. Та чи так стрімко, як би це хотілось власнику? Чи задовольняє законодавча база? З цими запитаннями звернулася до свого співрозмовника.
- Я, як підприємець – фізична особа, працюю за спрощеною системою оподаткування. Виходячи з цього, говоритиму про “спрощенців”, як ми себе називаємо. На сьогодні закону про спрощену систему сплати податку, на жаль, немає. Доводиться працювати на тій нормативній базі, яка діє майже десятиріччя. Вона себе просто зжила. До того ж, не враховується багато нюансів у діяльності підприємців. Відсутній індивідуальний підхід до того чи іншого власника. Наприклад, закон не розрізняє тих, хто працює з найманими робітниками і без них, хто займається торгівлею і тих, хто розпочав свою справу у сфері послуг тощо. Тепер щодо ринків. Можливо, у таких великих містах, як от Київ, Одеса, вони не дуже впливають на роботу стаціонарних магазинів. У районних центрах базар – це основна точка, де населення скуповується. А тому ми – стаціонарники з периферії - через ринки дещо обмежені колом покупців. Там, де велике скупчення людей і підприємців, важко контролювати правила торгівлі. Хтось може й не заплатити фіксований податок. Мені ж доводиться звітувати і за сплату оренди землі, і вносити кошти за приміщення, освітлення. Чимало витрат на благоустрій тощо. На ринку затрати значно менші. Томe там і продукція дешевша. Гадаю, незабаром стереотип покупця зміниться, і він буде віддавати перевагу магазинам. Усі бачать, що санітарні умови продажу товару на ринку значно поступаються тим, котрі створені у приміщеннях спеціалізованих магазинів. Отже, закон і повинен на все зважати, а виходячи з цього, повинні робитися податкові обчислення.
...Суспільство не стоїть на місці, розвивається й сфера бізнесу. Підприємець нині вже не той, що був, наприклад, кілька років тому. Як зрозуміла я із розмови з Юрієм Пологовим, є своєрідна ієрархія підприємців. І тут завдання держави підтримати тих, хто налагодив свою справу, допомогти тим, хто лише розпочинає її. Ніби й за спрощеною системою оподаткування працює мій співрозмовник, а звітувати доводиться кожному фонду окремо. Ой, скільки це часу забирає. Юрій Васильович висловив пропозицію про відлагодження спрощеної системи оподаткування. До того ж, важливо, щоб законодавча база передбачала і механізм соціального захисту підприємців як класу. Бо вони в нашій країні вже мають цей статус. Нагадаю, маємо нагоду на початку вересня щороку святкувати професійний День підприємця. Хоча для мого співрозмовника, як він зізнався, більше імпонує відзначати День працівника торгівлі.
Юрій Пологовий – людина неспокійної вдачі. Живучи сьогоднішнім, планує день завтрашній. Хоче працювати на себе, але й з користю для суспільства. Він один з перших підтримав пропозицію мерії про облаштування кожним підприємцем території, що поблизу магазину. Так з’явилася на тротуарі в центрі Балти візерунчаста плитка. А потім і інші підприємці долучилися до доброго діла.
