Минулий 2004 рік був вкрай маловодним і природних повеней у дельті Дністра практично не спостерігалося. До того ж робота Дністровського гідровузла наприкінці квітня призвела до перекриття природного стоку у той період, коли розпочався інтенсивний нерест фітофільних видів риб у дельті річки. Мотивом такого перекриття стоку з'явилося різке зниження припливу у саме водоймище. Проте, з екологічної точки зору, адміністрація Дністровської ГЕС не повинна була різко знижувати стік. Потрібно було здійснювати плавне скидання води для того, щоб дати можливість віднереститися рибі і підтримати мілководдя дельти для численних мігруючих водно-болотних птахів.
З аналізу екологічного попуску минулого року і розпочалася нарада в Одеському управлінні водного господарства 5 квітня 2005 р. На ньому були присутні понад 40 учасників з Одеської, Чернівецької областей України, Молдови та Придністров’я. Вів нараду заступник голови Держкомітету України з водного господарства М.Я. Бабич і головним завданням її було вироблення узгоджених термінів і обсягів екологічного попуску 2005 р.
З врахуванням сприятливого прогнозу щодо опадів на квітень-травень 2005 р. було вирішено здійснити екологічний попуск в обсягах, сприятливих для дельти Дністра. Проте, початок і терміни залежатимуть від температури води. Саме цей фактор обумовлює початок нересту, а також умови вегетації. Більш раннє прогрівання сприяє більш ранньому нересту. Масовий нерест основних промислових риб дельти Дністра розпочинається при температурі вищій 11—12°. Така температура в річці зазвичай встановлюється в середині — кінці третьої декади квітня, а в озерах — на кілька днів раніше. З врахуванням часу добігання це дозволяє розпочинати попуск 15—22 квітня. Рішення про точну дату може ухвалюватися за даними про температуру води на водомірному посту в с. Маяки. Середня за 1987 - 2004 р. температура води до 20 квітня зазвичай вища 12°.
Відомо, що найбільший вплив на відтворення рибних ресурсів справляють умови в період нересту. Для багатьох фітофільних видів риб він зазвичай спостерігається наприкінці квітня — першій половині травня. Підвищена у цей час водність річки, яка забезпечує розширення життєвого простору і достаток рослинного субстрату, позитивно впливають на улови вже через 2—3 роки.
Зосереджена у плавнях рослинність починає активно вегетувати наприкінці квітня з настанням стійкого тепла. При цьому найважливішу роль відіграють умови зволоження, особливо для заплавних лугів. У свою чергу, будучи одночасно і продуктом харчування, і укриттям для тваринного світу, рослинність впливає на його видову розмаїтість та чисельність.
Важливим також є і тривалість попуску, яка повинна бути достатньою для виходу малька з відкладеної на рослинному субстраті ікри. З урахуванням температури води, а також внутрішньо - і міжвидової розмаїтості вона повинна бути не меншою 3 – 3,5 тижнів. Таким чином, закінчення попуску повинне припадати на 15-18 травня. Якщо в період попуску спостерігається похолодання, він триватиме довше ще на кілька днів. При цьому забезпечується високе стояння рівня до початку третьої декади травня.
Реалізація екологічних попусків поряд з встановленими термінами потребує оцінки мінімальних, але достатніх рівнів та витрат. За даними комплексних багаторічних екологічних досліджень Фонду «Природна спадщина», установлено, що необхідна середня глибина повинна бути не меншою 0,6 м. у плавнях і близько 0,2 м - на заплавних луках.
Таким чином, здійснення екологічного попуску з запропонованим гідрографом не може викликати істотну проблему для енергетики та Дністровського водосховища, як водного об'єкту. Причому зазначене спрацювання майже не торкається рибних ресурсів у самому Дністровському водосховищі. Це зумовлено тим, що нерест тут спостерігається в цілому пізніше, ніж у дельті Дністра. Сформовані у водосховищі умови, зокрема, замулення його верхів'я, крутість берегів, сприяли тому, що тут переважають літофільні види, які нерестяться без рослинного субстрату.
На завершення, у черговий раз, варто звернути увагу на той факт, що, починаючи з 1987 р., коли була зареєстрована перша екологічна криза в дельті Дністра з вини Дністровської ГЕС і досі, адміністрація ГЕС керується екологічно необґрунтованими «Правилами експлуатації Дністровського комплексного гідровузла». Саме тому держуправлінню з екології в Одеській області варто негайно клопотати (про це ми вже не раз писали у пресі) про розроблення екологічно обґрунтованих правил експлуатації Дністровського гідровузла. Причому, при всіх негативних факторах, які впливають на дельту Дністра через відсутність такого юридичного документа, цей аспект набуває особливої актуальності у зв'язку з розробленням і реалізацією проекту станції, що гідроакумулює - ГАЕС. Наявність таких «Правил» дасть реальний юридичний механізм розв’язання кризових екологічних ситуацій у дельті шляхом виявлення, розрахунку та компенсації реального збитку, який виникає з вини Дністровського гідровузла.
Проте, доти, доки не буде створений національний природний парк у дельті Дністра, питання екологічних попусків розв’язуватимуться по-волюнтаристському, з пріоритетом не для найбагатшої і найдавнішої екосистеми – дельти Дністра, а – на благо службам енергетики та водного господарства.
Найважливішим питанням наради було обговорення питання про вплив автотраси Одесса-Рені й одамбованих ділянок заплави на території Молдови. Протягом останніх десятиліть було створено цілу систему штучних бар'єрів у вигляді дорожніх дамб, дамб рибоставків і на сільгоспугіддях, що призвело до блокування нормального розвантаження повеневих вод. У результаті обговорення було ухвалено рішення про спільне (обладміністрація, Фонд «Природна спадщина», молдавський концерн «Apeley Moldova”) виконання пілотного проекту щодо спорудження водопропуску на трансприкордонній ділянці автотраси біля 51 км. Потребує реконструкції і ціла система дамб біля меандра річки «Молдавський міст».
На фоні такої кризової ситуації досить нелогічним виглядає передача Білгород-Дністровською райадміністрацією заплавних лугів біля с. Маяки для спорудження човнової станції ТОВ «Головбуд». Ці луги – єдині поки що природні ділянки, які виконують дуже важливу функцію розподілу повеней і підтримки біорізноманітності. І дуже дивним виглядає узгодження такого проекту Одеським облводгоспом, який покликаний пильно стежити за дотриманням Водного кодексу України.
