Шановна громадо!

Саме так, в найближчому майбутньому, ми будемо звертатися до своїх виборців, до громади, яка повинна стати центром, основою базою адміністративно-територіального устрою в Україні.

Законопроект Романа Безсмертного “Про територіальний устрій України” привернув увагу мільйонів людей, кому небайдужа доля нашої держави.

Особливо це питання турбує жителів нашого Комінтернівського району. Тому що ми являємось експериментальним районом, в якому найближчим часом буде апробований даний законопроект. Суть його полягає в тому, що вся територія держави має бути поділена на регіони, райони та громади. Всі населені пункти будуть об’єднані, укрупнені в територіальні громади. До складу однієї територіальної громади будуть входити декілька сільських, селищних рад, в залежності від кількості жителів: одна громада – включає не менше п’яти тисяч, а район – 70 тисяч. При цьому не передбачається зміна меж самих областей (регіонів), а лише укрупнення районів. Мета такого реформування – це максимальне забезпечення населення необхідним рівнем послуг й, головне – наближення цих послуг до людей і, як результат – збалансований розвиток усієї території держави. А це являється і основним прагненням місцевого самоврядування.

Тому маємо досить виважено підходити до втілення задумів в реалії.

Наш район вже має достатній досвід розукрупнення, коли в 2001 році із складу Петрівської сільської ради утворили ще одну – Каїрську сільську раду. Не можу не сказати, що позитив в цьому є: за цей період відремонтовані сільський БК, приміщення ФАПу та самої сільської ради; зараз функціонує школа-сад і, взагалі, відчувається, що ожила громада. Стала активним учасником всього, що діється в районі й в області, зокрема і в конкурсі на кращий санітарний стан та благоустрій територій.

Є у нас і приклад процесу укрупнення. Коли в результаті субрегіоналізації, натомість децентралізованого управління, проводилося централізоване. Так, в ході реорганізацій, центральні офіси деяких важливих служб були зосередженні в інших районах та містах, наприклад: управління експлуатації газового господарства в м. Березівка, МРЕО – в м. Южне, телеком – в смт Іванівка, а поштовий зв’язок – в м. Одеса. В райцентрі залишилися тільки їх дільниці. Здавалось би, що цей крок назустріч людям мав би принести користь для всіх, а вийшло, що мали від цього корисного тільки самі центральні офіси-підприємства. Фінансові відрахування йдуть за межі району. Віддаленість офісів головних управлінь одне від одного на значну відстань спричинила великі труднощі при вирішенні громадянами проблемних питань. Відсутність прямого транспортного сполучення, необхідність витрачати подекілька робочих днів – негативно продовжує впливати як на матеріальне забезпечення самих виборців, так і на процес виробництва, в якому вони задіяні.

Тому, підтримуючи адміністративно-територіальну реформу, враховуючи власний досвід, ми насамперед пропонуємо вирішити питання якості доріг, достатнього транспортного сполучення та забезпечення житлом спеціалістів, які будуть працювати на благо своїх територіальних громад.

Робоча група з відпрацювання моделей адміністративно-територіального устрою, на чолі з директором Науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто” Юрієм Білоконем, вивчала проект щодо укрупнення громад на території нашого району, пропонуючи реорганізувати 23 сільських, селищних рад у 8 – 9 територіальних громад, і в той же час включити до складу територіальної громади м. Южне Визирську, Любопільську, Сичавську сільські та Новобілярську селищну ради. Ніби й мотивація є: бо територіально ці ради розташовані безпосередньо біля житлової зони м. Южне. Але як же бути з тією територіальною громадою, яка втративши статус сільського жителя, справжній міський статус матиме, хіба що років через 200? І як бути з тим, що район повинен налічувати 70 тисяч населення, коли пропонується, навпаки, від нього від’єднати частину громади? Чи не втратимо ми в результаті самі статусу району? Хотілося б, щоб прислухалися до тих пропозицій, які пропонуємо і ми:

- при реформуванні зберегти цілісність району, укрупнивши територіальні громади хоча б до 10-11 в 23, але не менше;

- якщо і хоче розширити свої межі м. Южне, то нехай входить до складу Комінтернівського району, думаю громада мене підтримає;

- насторожує і те, що в самому законопроекті незрозумілим залишається процедура порядку утворення і ліквідації громад (ст. 16): виходить, якщо Кабінет Міністрів України за власною ініціативою (п 2. даної статті) буде приймати рішення по даному питанню “з урахуванням думки місцевого населення: рішень загальних зборів жителів сіл, містечок або результатів консультативного опитування жителів...”, то в разі навіть “надання негативного висновку” (який передбачається рішенням відповідної ради) “щодо пропозиції про вирішення питання територіального устрою не може бути підставою для відмови у внесенні подання або проекту рішення до органу, уповноваженого цим Законом на прийняття відповідного рішення” (п.3 ст.27), що на наш погляд може призвести:

- по-перше, до нехтування думкою самої територіальної громади. Так як відсутнє чітке роз’яснення поняття “консультативного опитування жителів”. І тому ставити знак рівності між даним поняттям та поняттям “рішення загальних зборів жителів” практично неможливо;

- по-друге, такий підхід може дозволити невеличкій фінансовозацікавленій групці високопоставлених урядовців вирішувати свої власні питання всупереч бажання самої громади.

Звичайно, якщо враховувати висловлення деяких посадовців, що “в таких ситуаціях треба було б виходити з інтересів урбаністичних, тобто з інтересів розвитку міста, а не цих маленьких поселень, які в силу тих чи інших історичних обставин виросли в якісь містечка на периферії великих міст...”, тоді все стає зрозумілим. Тільки як же тут йти назустріч людям? Чи то існують якісь окремі критерії для визначення поняття “ЛЮДИНА”?

Мабуть, ми з вами повинні виходити насамперед з інтересів самих ЛЮДЕЙ, територіальних громад до складу яких вони входять, а не просто реформувати заради реформ.

Непокоїть і питання фінансового забезпечення вирішення питань територіального устрою. Основні завдання, що виникають внаслідок даних процесів, здійснюються виключно за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. І якщо ці ради, територіальні громади із самодостатнім бюджетом, то це добре, але коли сільські ради практично всі дотаційні й проводять фінансування практично тільки свого апарату, сільських будинків культури й ФАПи чи СЛА? З чого їм розпочати свою перебудову, за які кошти?

Нещодавно, увійшовши до складу делегації від Комінтернівського району, взяв участь в роботі Всеукраїнських зборів представників місцевого самоврядування, що відбулися в м. Києві. Хочеться підтримати розумні пропозиції, що для реформування системи організації влади та адміністративно-територіального устрою України необхідно:

- відновити повноцінне місцеве самоврядування на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях, що, зокрема, передбачатиме створення виконавчих органів обласних, районних рад, змінивши завдання та функції обласних державних адміністрацій, вилучивши з їх компетенції питання соціально-економічного та культурного розвитку відповідних територій;

- створити на районному рівні повноцінне місцеве самоврядування: реорганізувавши райдержадміністрації передати їх функції та повноваження районним радам;

- здійснити чіткий розподіл повноважень та відповідальності між різними видами та територіальними рівнями публічної влади (по вертикалі), а також по горизонталі – між органами місцевого самоврядування громади, районною, обласною радами та їх виконавчими органами.

Майбутнє нашої держави дійсно полягає в децентралізації влади, в організації системи ефективного місцевого самоврядування, що відповідатиме головним принципам Європейської хартії й буде максимально наближеною та орієнтованою на загальновизнані європейські стандарти. Для цього ми вважаємо необхідно:

- зміцнити конституційно-правові засади місцевого самоврядування шляхом прийняття, до початку формування (обрання) нових місцевих рад, низки важливих законів: “Про територіальний устрій України”, “Про органи виконавчої влади”, “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція);

- зосередити зусилля на ресурсах місцевих бюджетів, як на фінансовій основі діяльності місцевого самоврядування, які дадуть змогу забезпечити надання громадянам соціальних, управлінських, побутових та інших життєвоважливих послуг на гарантованому Конституцією України та чинним законодавством рівні.

Як бачимо, вирішення одного питання тісно переплітається з вирішенням двох інших.

Необхідно вирішити і питання вдосконалення законодавства про місцеві вибори. Хотілось б, щоб прислухалися до нашої думки про проведення виборів до сільських, селищних, районної та обласної рад за мажоритарною системою. Так як вибори за пропорційною системою до цих рад “породять” ряд небажаних наслідків (коли інтереси територіальної громади в раді буде представляти депутат, який про проблеми даної громади по суті і не знає, і добре, як захоче дізнатися...)

Так, досить вже складно виходить, але для реалізації задуманого треба просто набратися терпіння, здорового оптимізму, і сили волі не завадить. Бо саме в наших з вами руках доля результатів усіх реформ, усіх експериментів.