Провінційний музей: мала штучка червінчик, а ціна велика

Ренійський районний історико-краєзнавчий музей 8 травня відзначив свій ювілей – 20-річчя від дня заснування

Хрещеною матір’ю цього закладу культури можна назвати Галину Василівну Трегуб, яка очолювала тоді один з відділів райкому партії, а хрещеним батьком – історика Олега Павловича Самохвалова. У створенні музею неоціненну допомогу надали колишній начальник порту, нині Почесний громадянин міста Рені Віктор Михайлович Шелест, завідувачка райвідділу культури Євгенія Петрівна Мозер, історики та краєзнавці Олександр Опанасович Лисенко (в школі №1 вчитель створив три музейні кімнати) та Ілля Опанасович Степанов. Першим директором музею стала Валентина Василівна Лопатіна.

Зараз важко повірити в те, що в місті Рені колись не було музею. Він став творчою лабораторією істориків та краєзнавців, сюди щодня чинить паломництво молодь, яка захоплюється історією рідного краю. В стінах музею зустрічаються художники і майстри прикладного мистецтва, ветерани та діти. Викладачі шкіл району провадять в музеї уроки історії і краєзнавства, образотворчого мистецтва. Кожен з директорів музею зробив свій внесок і у форми організації роботи,і у експозиції – це Олександр Хаджиу, Валерій Кожокару, Марія Плечінте.

5 травня ренійській громадськості була представлена оновлена експозиція, присвячена 60-річчю Перемоги, яку відкрила молодий директор Вікторія Бачинська. Цього дня гостями музею стали ветерани війни А. С. Шаповалов, А. І. Кудрин, В. Г. Буянський та школярі.

Про події війни, які відображені на фотознімках, документах і картах бойових дій,розповів співробітник музею, краєзнавець Михайло Салабаш. Він говорив про те, як по зернинці збирали співробітники музею матеріали про роботу комуністичного підпілля за часів окупації, про в’язнів і жертв табору для військовополонених “Дулаг – 162”, про бойовий шлях ветеранів – уродженців Ренійського району.

Здається, за 60 років історія Другої світової війни вивчена майже досконально, і для нових поколінь дослідників вже немає “оперативного простору”. Однак це не так. За словами Михайла Салабаша, роль історико-краєзнавчих музеїв ще і в тому, щоб щоденною копіткою працею діставати з небуття дотепер невідомі сторінки нашого минулого.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті