Деякі населені пункти в Тарутинському районі мають добре знайомі з історії назви – Бородіно, Малоярославець, Красне, Березине, Тарутине... Так, за розпорядженням імператора Олександра І, на честь знаменитих російських перемог у війні з Наполеоном, були названі в 1817 році колонії, у яких оселилися “варшавські переселенці”. Це були здебільшого німці-сектанти, а також поляки, кашуби (поморські слов’яни), що тікали з окупованої французькими військами Німеччини до Польщі, - а потім до Буджаку, південної частини Бессарабії, незадовго до цього приєднаної до Росії.
1814-м роком датується заснування самого Тарутиного, названого тоді Елизаветівкою на честь імператриці Єлизавети. У вересні минулого року ювілей селища був урочисто відзначений, а особливинкою свята був “Бессарабський ярмарок”. По суті, це спроба відродити “добре забуте старе”. Архівна фотографія доносить до нас вигляд ярмарку в тридцяті роки минулого століття. Усе як слід: торговельники, покупці, вози з товарами, домашні тварини...
2004 року виставляли все, чим багаті, що виробляє Бессарабський край. Культурна частина ярмарку була яскравою та насиченою, постаралися відобразити багатонаціональний колорит регіону. До ювілею був відремонтований районний Будинок культури – він тепер, як то кажуть, із голочки. Особлива гордість завідувачки районного відділу культури Віри Іванівни Денисової та директорки Будинку Ніни Іллівни Шишкової – опалення. Тепер життя в ньому буде о будь-якій порі року.
Втім, і холоди не були перешкодою активній культурній діяльності. Н.І. Шишкова перелічує:
- Традицією стало проведення конкурсів “Супербабуся”, “Супертеща”, “На балі в Золушки”, “Міс Випускниця”, “Мадам Тарутине”... Як бачите, вони передбачають участь і дітей, і молоді, і дорослих. Не таємниця, що людей не так легко відвернути від телевізора, відео, але ми прагнемо. Відзначаємо всі свята – національні, релігійні, фольклорні. Є в нас фольклорно-етнографічний центр.
Чимало в Будинку культури дитячої художньої самодіяльності: танцювальний ансамбль “Надія”, гуртки – драматичний і сольного співу, театр пародій. Розвиткові дитячої творчості в районі приділяється особлива увага. Красномовне свідчення чому – грандіозний фестиваль у селі Рівне, куди з’їжджаються юні таланти з усієї області. Провадяться національні фольклорні фестивалі – “Мерцишор” у селі Надрічне, народних обрядів у Яровому, а також “Тарутинська весна”, фестиваль самодіяльних поетів “Буджацька ліра” та інші.
…На чому тримається культурна сфера району? Здебільшого на ентузіазмі її працівників. Як мовиться, “хто на таку зарплату піде?”.. Тема зарплати, на жаль, не нова, але, як і раніше, актуальна. З іншого боку, ті, що працюють у соціально-культурній галузі – серед небагатьох у районі, хто одержує, хай і невисокий, але стабільний доход. Проте для того, щоб професія культпрацівника стала по-справжньому престижною, цього недостатньо. Людина має працювати “на культурній ниві” не заради гарантованого шматка (шматочка) хліба, а за покликом душі. Поки ж що, на жаль, на селі прагнуть працювати небагато хто. Ситуацію коментує В.І. Денисова:
- Зі 122-х працівників сфери культури 18 чоловік мають вищу освіту, 52 - середню спеціальну. Через низький престиж професії молодь не дуже хоче вступати навчатися. Так, 2003-го і 2004-го років наш відділ культури вирядив на навчання 20 і 25 чоловік, відповідно, а вступили 7 і 10. Та навіть випускники, як правило, залишаються в місті. Втім, справа не тільки в низьких зарплатах, але й у самому фінансуванні культури.
Змінити становище може цілеспрямована державна підтримка галузі. Так, завдяки районним програмам щодо розвитку культури дещо вдається зробити (відремонтовані ЦРБ для дорослих, бібліотека в с. Лужанка, Будинок культури в с. Лісне і клуб у с. Єлизаветівка). Але, наприклад, у Тарутиному навіть у межах реалізації такої програми у 2003 р. з районного бюджету не було виділено ані копійки. У 2004-му виділили 115,5 тисяч гривень на проведення “Бессарабського ярмарку”, святкування ювілею Тарутиного та районні заходи. Як буде цього року? Адже з приходом нової влади в людей з’явилися і нові надії.
