“звучав орган у стародавній церкві”…

…Урочисті, святкові звуки сповнювали залу та линули вгору до склепіння. Вони викликали в присутніх у залі та на хорах світлі та піднесені почуття, змушували забути про повсякденну марноту... Звучав орган у євангельській Пресвітеріанській церкві Одеси, побудованій 1896 року і відновленій 2003-го.

Два чудові органні концерти послухали шанувальники цього жанру класичної музики в дні першого міжнародного Великоднього фестивалю. Перший – у виконанні представника Петербурзької школи, видатного майстра, педагога, вченого Дениса Маркова. Другий – органно-вокальний вечір за участю єдиного польського органіста, удостоєного Золотого та Платинового дисків за записи творів Й.С. Баха – Віктора Лияка та відомої виконавиці церковної музики співачки Малгожати Урбаняк.

Програми концертів складалося відповідно до індивідуальних творчих зацікавлень виконавців. Звичайно, в кожному концерті звучали твори великого німецького композитора Йоганна Себастяна Баха, чия органна творчість постала однією з вершин цього жанру. Прелюдія та фуга Баха, з властивим їм сполученням урочисто-патріотичних, спокійно-стриманих, скорботних, а іноді жанрових епізодів – була присутня в програмі обох органістів.

Поряд із цим у концерті Дениса Маркова ми почули твори іспанських авторів, і це не випадково. Марков спеціалізується у сфері музичної іспаністики, іспанській музиці присвячена його дисертація, кілька років він викладав в університеті Барселони, був лауреатом Премії Фонду іспанської музики. Денис Марков надавав слухачам також Сюїту для органа французького композитора-органіста, сучасника Й.С. Баха Луї Маршана. Маршан, який усе життя пропрацював органістом у соборах Парижа, був дуже відомим музикантом, у 1717 році, згідно з переказом, він вирішив вступити в змагання із самим Бахом, проте потім побоявся й ухилився від цього.

У концерті Маркова слухачі познайомилися і з органними творами російських композиторів – фугами Михайла Івановича Глінки й Олександра Костянтиновича Глазунова. Органна музика в їхній творчості посідала скромне місце, але вона цікава тим, що й у ній виявилися народні особливості російської мелодики та володіння поліфонічною майстерністю. Це чудово показав своїм виконанням Денис Марков. Зіграна на біс чарівна мелодійна соната італійського композитора Вінченцо Белліні, автора опери “Норма”, створила особливий ліричний настрій у строгій залі Пресвітеріанської церкви.

Ансамбль органіста – доктора гуманітарних наук Польської Академії, музиканта, що володіє величезним репертуаром, організатора та керівника багатьох органних фестивалів – і молодої чарівної співачки, що має гарний голос широкого діапазону – Віктора Лияка і Малгожати Урбаняк – вверг у захват слухачів. Високий духовний пафос відчувався у виконанні арії з “Магніфікат” польського композитора ХVІІІ століття Юзефа Марцина Жебровського, а також в арії з “Реквієму” французького композитора й органіста Габріеля Форе, що мешкав і грав у соборах Парижа в середині ХІХ та початку ХХ століть. Володіючи манерою церковного співу, з її чистотою, щирістю та піднесеним характером, Малгожата Урбаняк співає і в опері, і в камерних концертах. Щиро та зворушливо проспівала вона романс польського композитора Станіслава Нівельта “Пам’яті Шопена”.

Вокальні номери чергувалися з інструментальними. Урочистим, гімнічним звучанням вокального твору відомого композитора ХІХ століття Сезара Франка “Паніс ангелікус”, що поєднує в собі захопленість і строгість, завершився виступ співачки й органіста в цей вечір.

У концертах Великоднього фестивалю слухачі змогли оцінити не тільки майстерність чудових музикантів, але й широту діапазону їхнього мистецтва: на вечорах прозвучали твори композиторів Німеччини й Австрії, Іспанії та Франції, Росії та Польщі, кожен автор мав своє неповторне лице…

…Травневими вечорами в залі повернутої до життя церкви то врочисто та строго, то трагічно, то з глибоким ліричним почуттям звучав орган…

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті