Великим турне учасників за маршрутом Затока – Суми, - Шостка – Борзна – Чернігів завершився VІ Загальнонаціональний конкурс “Українська мова - мова єднання”, що був організований Одеською, Івано-Франківською, Черкаською, Сумською та Чернігівською держадміністраціями, а також Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України та Одеською обласною організацією Національної Спілки журналістів. Відбувався цей конкурс під патронатом Президента України Віктора Ющенка, а основна мета його – “усталення державотворчої функції української мови та піднесення рівня мовної культури”. Умовами конкурсу передбачене його – щорічне проведення під девізом “Рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде” (Пантелеймон Куліш).
Одразу слід уточнити, що це велике турне з півдня на північ, до рідних країв Пантелеймона Куліша та Президента України, було заключним етапом конкурсу, відбірковий етап якого завершився 19 квітня. Сотні учасників, які взяли участь у цьому творчому змаганні, номінувалися за девізами “Квітни, мово, наша рідна” (усталення державної мови); “мовне багатоголосся України” (вільний розвиток мов етносів); “На видноті всього світу” (українське слово за кордоном); “Першоцвіт” (дитячо-юнацьке творче змагання). У кожній із цих номінацій передбачено трьох переможців, які визначаються дипломами та грошовими винагородами. Встановлено також заохочувальні призи, що передбачають десятиденне оздоровлення в санаторіях та базах відпочинку Одещини.
Ми не будемо зараз оприлюднювати довгий список переможців та дипломантів, володарів заохочувальних призів, це буде зроблено його організаторами в кількох республіканських та обласних виданнях. Куди важливіше знати, що оця поїздка близько п’ятдесяти учасників заключного туру визначними місцями України стала своєрідним культурологічно-пропагандистським заходом, який, з одного боку, розширював кругозір самих конкурсантів, а в масі своїй це були журналісти й письменники; з іншого – привертав увагу широкої громадськості до усталення української мови, як мови великої незалежної європейської держави, великої нації з древньою мовною та мистецькою культурою, древньою героїчною історією. Усі учасники цього туру, з якими мені доводилося спілкуватись, відзначали конкретність та цілеспрямованість дійств, що відбувалися в місцях висадки творчого десанту.
Оскільки конкурс проводився під девізом, що визначався словами П. Куліша, то й відбувався він під творчим крилом цього визначного українського митця, якого тривалий час радянська пропаганда затіняла ідеологічними таврами на зразок того, що він був “буржуазним націоналістом”, сповідував українське хуторянство та всіляко ставав на заваді полум’яному борцеві за селянську правду і волю Тарасу Шевченкові, якого та ж таки радянська пропаганда теж нещадно кроїла своїми комуніст-цензурними ножицями. Відтак конкурсанти побували в містечку Вороніж, на батьківщині П. Куліша, зустрілися з учнями та викладачами загальноосвітньої школи його імені. Вклонилися святим місцям так званої “Ганиної пустині”, на хуторі письменниці Ганни Барвінок, та могилам цієї письменниці і самого П. Куліша.
До речі, тут їх зустрічав давній прихильник творчості Куліша та знаний меценат екс-голова Верховної Ради України, Народний депутат Іван Плющ. І це завдяки його підтримці відбулися Кулішівські читання, які, як повідомив учасник цього дійства, відповідальний секретар Одеської організації національної Спілки письменників Володимир Гаранін, відтепер передбачено проводити шорічно. Отож ми стаємо свідками започаткування ще однієї культурної традиції нашого народу, ще однієї форми вшанування визначного письменника.
Іншому учаснику конкурсу, журналісту-міжнароднику Ігорю Чорнопиському, запам’яталися зустрічі, що відбувалися в рідному селі Президента Ющенка, тобто в Хоружівці Недригайлівського району Сумщини. Тут, біля батьківської хати Президента, відбулася презентація пісні “Чекає мати сина”, западали в душу спогади земляків видатного політика сучасності. Відвідали наші мовники і курган-могилу в селі Крути, де триста юних українських патріотів в часи громадянської війни протистояли Червоній армії. Ну, а сам акт оприлюднення імен переможців відбувався в Чернігівському музично-драматичному театрі. Серед переможців конкурсу був й одесит Ігор Чорнописький, який переміг в номінації “На видноті всього світу” циклом публікацій про українців, що зуміли зберегти свою мову та культуру, живучи в Канаді, Сербії, Австралії та інших країнах.
Надовго запам’ятається журналістам та письменникам і відвідання гетьманської столиці Батурина, міста, яке в часи Петра Першого було здобуте росіянами і стерте з лиця землі, при цьому вже після здобуття росіяни вирізали понад 22 тисячі його жителів, не залишивши жодної живої душі. Про це свідчить зараз скорботний меморіал їх пам’яті. Відтак учасники туру прагнуть прилучитися до створення великого і величного музею Гетьманської України, що має постати в палаці гетьмана України Кирилла Розумовського. І, нарешті, слід сказати, що в усіх акціях брав участь Ансамбль пісні і танцю Південного оперативного командування Збройних Сил України, який зачаровував глядачів та слухачів майстерністю та національним колоритом своїх виступів.
Як бачимо, організатори конкурсу не обмежилися рутинною роботою журі та вшануванням переможців. Заключний тур його, що відбувався 22-27 травня, став знаковою подією в культурній розбудові незалежної української держави, в становленні нових мистецьких традицій та утвердженні української мови, як мови міжнаціонального спілкування та єднання. Якою і залишатися їй навіки.
