22 квітня у м. Кишинів (Республіка Молдова) відбувся самміт країн-учасниць ГУУАМ, який фактично поклав початок новій сторінці у розвитку цієї організації.
Останній самміт ГУУАМ проходив ще у 2003 році в Ялті. Дехто з політиків навіть почав говорити про занепад цієї організації та безперспективність її існування. Фактично останні два роки організація залишалася лише на рівні декларацій.
Самміт, який відбувся у Кишиневі, поклав основу новим ініціативам та проектам у рамках ГУУАМ. У переговорах взяли участь Президенти Грузії, України, Азербайджану і Молдови, посол Узбекистану у Молдові. Як спостерігачі, взяли участь президенти Румунії та Литви, спеціальний представник Держдепартаменту США та генеральний секретар ОБСЄ.
Наприкінці переговорів президенти чотирьох країн підписали декларацію «В ім’я демократії, стабільності та розвитку», у якій, зокрема говориться про необхідність протидії міжнародному тероризму і екстремізму, і пов’язаними з ними такими явищами, як незаконний оборот наркотиків, організована злочинність, торгівля людьми, нелегальна міграція, незаконна торгівля зброєю, розповсюдження зброї масового знищення, відмивання грошей і корупція».
Глави держав ГУУАМ відзначили безперспективність сепаратизму і дезинтеграції, і підкреслили важливість інтенсифікації спільних зусиль у врегулюванні придністровської проблеми і конфліктів в Азербайджані та Грузії.
Одним із головних пріоритетів нового ГУУАМ стає європейська та євроатлантична інтеграція усіх країн-членів. Після приходу до влади нових проєвропейських урядів у Грузії та Україні, та нового курсу «на Європу» молдовського лідера В. Вороніна – об’єднання та поглиблення зусиль у цій сфері виходять на перший план.
Керівники держав виступили за якнайшвидшу реалізацію угоди про створення зони вільної торгівлі, використання транзитного потенціалу, зокрема для надійних поставок енергоносіїв, ефективного і безпечного функціонування транспортних коридорів – ті пріоритети через які і була свого часу створена ГУУАМ. Президенти підкреслили необхідність енергетичної співпраці в рамках ГУУАМ, зокрема, активізації зусиль з транспортування енергоресурсів Каспійського регіону на європейський енергетичний ринок.
Крім того, під час самміту пролунала пропозиція про створення, на основі неформального об’єднання ГУУАМ, регіональної організації, навіть з можливістю її розширення та імовірної зміни назви.
Одним з головних моментів самміту стало представлення ініціатив щодо врегулювання Придністровського конфлікту. Для України це питання не менш важливе, ніж для самої Молдови. Придністровський регіон знаходиться безпосередньо на кордоні з Україною, перешкоджаючи нормальному транспортному зв’язку, транзиту товарів, сприяє розвитку контрабанди, нелегальній міграції, тощо. По-друге, успішні посередницькі ініціативи України можуть сприяти посиленню її іміджу регіонального лідера.
Український план отримав назву «Сім кроків» включає у себе наступні положення: адміністрація Придністров’я повинна створити умови для розвитку демократії на регіональному і загальнодержавному рівнях. По-друге, Україна закликає провести вільні і демократичні вибори у Верховну Раду Придністров’я як представницьку раду Придністров’я у Молдові, при цьому Україна закликає ЄС, ОБСЄ, Росію та США забезпечити контроль над прозорістю цих виборів. По-четверте, Україна підтримує намір ЄС сприяти улагоджуванню придністровського конфлікту та виступає за трансформацію миротворчої місії в Придністров’ї і створення багатонаціональної місії під егідою ОБСЄ. По-шосте, Україна закликає Придністров’я допустити міжнародну моніторингову місію на свою територію та готова допустити місію ОБСЄ на свою територію для моніторингу переміщення товарів через придністровську ділянку україно-молдавського кордону. Президент Ющенко наголосив, що український план буде сформований на базі європейських стандартів і Конституції Молдавії.
За реальні перспективи ефективного існування ГУУАМ свідчать чисельні факти та ініціативи останнього часу. Фактично спостерігається реанімація організації. З 2003 року країни-учасниці ГУУАМ активно працюють над Проектом зі сприяння торгівлі та транспортуванню, і над створенням Віртуального центру боротьби з тероризмом. Крім того створена Парламентська Асамблея ГУУАМ.
У своїй промові під час самміту Президент України Віктор Ющенко зазначив, що перше завдання країн-учасниць на сучасному етапі полягає в тім, щоб створити на базі ГУУАМ коаліцію держав, що була б оплотом і гарантом демократичних перетворень і стабільності в чорноморсько-каспійському регіоні. Усі учасники підкреслювали необхідність посилення економічної складової ГУУАМ, особливо в енергетичній та транспортній сфері, запровадження спільних проектів, адже товарообіг між країнами-членами організації постійно зростає.
«Заморожені конфлікти» на території країн-учасниць ГУУАМ - це прямі погрози демократії й економічному розвитку. Лідери держав-учасниць самміту наголошували на необхідності більшого залучення України у якості посередника та миротворця. Крім того постало питання про створення спільного військового підрозділу для участі в операціях під егідою ООН або ОБСЄ.
Навіть якщо деякі з нових ініціатив ГУУАМ поки що були презентовані дещо в сирому вигляді, все рівно ця організація ще не знала такої кількості ініціатив та пропозицій щодо свого розвитку, особливо зараз, коли країни-учасниці все менше стали озиратися на позицію Росії щодо свого існування.
Єдиною проблемою нового ГУУАМ є стосунки з Узбекистаном. 5 травня Президент Узбекистану направив листа Президенту Молдови, головуючому в ГУУАМ, повідомляючи про своє бажання вийти з організації. Узбецька влада заявила, що не згодна з тим, що об’єднання ГУУАМ "набуває політичного забарвлення". Рішення керівництва Узбекистану про вихід з ГУУАМ не стало для України несподіванкою. Узбекистан ще у 2002 році тимчасово призупинив свою участь у діяльності об’єднання. Коментуючи вихід з ГУУАМ Узбекистану, голова МЗС України Борис Тарасюк повідомив, що Узбекистан уже давно "випадав" з організації, а заява - лише де-факто оформила його рішення. Спокійно відреагували на рішення Узбекистану й президенти Грузії та Молдови, вважаючи, що вихід цієї країни ніяк не вплине на подальше функціонування організації.
Як заявив Борис Тарасюк на засіданні круглого столу "ГУУАМ: новий порядок денний для міжпарламентського співробітництва" 23 травня: „зараз, як і за часів створення організації, на першому плані повинні бути політичні цілі, а вже потім - економічне співробітництво. Хоча останній фактор повинен стати базою для існування структури. Розширення співробітництва в межах ГУУАМ викликано сучасними політичними реаліями і новими викликами і свідчить про посилення ролі цього об’єднання в регіоні вважає МЗС України.
Фактично, більш політичного забарвлення ГУ(У)АМ отримала лише з рішення втрутитися у процес мирного врегулювання „заморожених конфліктів”. Але це є не тільки необхідним, а й відповідає завданням ООН, яка ще у 1995 році заявила про необхідність більшого залучення регіональних організацій у процес вирішення конфліктів. Маючи великий миротворчий досвід, Україні гріх не використати цю можливість.
28 травня у Ялтівідкрилося розширене засідання бюро Парламентської Асамблеї ГУАМ. Голова Верховної Ради України В. Литвин, відкриваючи засідання, зазначив, що посилення активності ГУАМ буде сприяти стабільності, демократії й стійкому розвитку країн Чорноморсько-Каспійського регіону.
Литвин також підкреслив, що комітети асамблеї по політичних, економічних і соціально-культурних питаннях повинні провести інвентаризацію проблем і визначити перелік питань, які необхідно вирішити. "Нам важливо вийти на прийняття погоджених парламентами наших країн законів, які сприяли б виникненню загального правового поля організації й інтеграції наших країн у євроатлантичний простір".
Важливим кроком, щодо майбутнього розвитку ГУАМ є участь у цьому засіданні керівництва Латвійського, Литовського та Румунського парламентів, а також участь представників Болгарії, Румунії й Угорщині в розробці проектів ГУАМ.
Останнім часом ГУУАМ не демонструвала великої активності, можливо через те, що усі рішення повинні бути прийняти шляхом консенсусу, а ці п’ять країн мали досить різні як внутрішньо, так і зовнішньополітичні орієнтири. Мабуть тепер, після зміни та стабілізації курсів України, Грузії, Молдови та Азербайджану, та виходу Узбекистану, визначити більш чіткі функції та завдання ГУАМ буде простіше, і ця організація стане справжнім гравцем на міжнародній арені, зокрема, в Чорноморському регіоні. А її діяльність допоможе країнам-учасницям більш ефективно використовувати свій потенціал для розвитку цих держав.
