Хвилювалася, не приховаю, йдучи на цей концерт, озаглавлений «Вечором балету» одеського училища мистецтв та культури імені К. Данькевича і солістів балету нашого Оперного. Думалося: добре, що вдалося дати притулок сьогоднішнім учасникам концерту в російському театрі. А завтра? Та й що означає дати притулок – продали квитки, щоб розплатитися за оренду зали, за «притулок», так би мовити. Всього лише... Своєї ж сцени ані в училищі (що зрозуміло), ані в Оперному (що вже розуміти зовсім не хочеться), донині немає.
Однак сцена, яку, як відомо, за один присід не освоїш, вже чекала на своїх сьогоднішніх господарів. Зала заповнювалася хвилеподібно, що буває, коли глядачів багато, коли вони ніби впливають до партеру, підкоряючи собі увесь його простір. І це радувало, змітаючи всі тривоги. Але ж були вони (в мене, наприклад) і з цього приводу. Чи прийде глядач? Адже від сьогоднішнього смаку, найчастіше настояного на «відстовбурченій» вульгарності, всього можна чекати. Може й стороною обійти...
На щастя, нафедорила я собі все це! Глядач прийшов першокласний, щедрий на квіти й оплески, відкритий стихії краси й молодості, якою дихала сцена. Весь концерт у режисурі завідувача кафедри хореографії училища, заслуженого артиста України Андрія Мусоріна, прочитувався як обіцянка. Обіцянка несподіваного і прекрасного у кожному наступному номері. І зал чекав на це.
На сцені заблищали номери різного ступеня яскравості. Студенти першого й четвертого курсів виконують «Кумоньок» у хореографії Л. Якобсона. Здавалося б, старий, знайомий танець, але скільки ж у цій роботі педагога Л.В. Устинової непідробленого гумору, відточеної техніки, молодого азарту!
Чи знаєте ви «Сіртакі» М. Теодоракіса? Ні, ви не знаєте його таким, яким показують його в концерті «античні греки» - випускниця училища Олександра Іванова і соліст балету Одеського оперного театру Віталій Роздайбіда. Ця робота народної артистки України Н.З. Баришевої (хореографія киянки Алли Рубіної) – одна із тих, що запам'ятовуються надовго, якщо не назавжди. І взагалі в концерті Наталя Здиславівна й особисто, і в співавторстві із заслуженими артистами України Н.Н. Стоян і Ю.Г. Карліним представлені найчудовішим чином. «Браво»! – скандував зал.
Втім, це “браво” звучало протягом усього вечора. Будь-то іскрометний «Гопак» у виконанні студентів 1-го і 2-го курсів (робота засл. працівника культури України В.С. Акішіна і Л.В. Устинової), або ж «Лебідь» Сен-Санса, представлений випускницею училища Юлією Чепель (робота народного артиста України М.В. Пєтухова).
Незабутні «Ромашка», Гран-па із балету «Баядерка», «Таланти й шанувальники», «Жорстокі ігри», «Маркітантка», «Відлуння мрії», Буковинський весільний – одні лише назви танців і хореографічних сцен говорять про репертуарну розмаїтість «Вечора балету», про міцну платформу класичної та народної хореографії в училищі, про його талановитий педколектив.
Виконавці виблискували прекрасними костюмами.
- Боже мій, скільки настраждалися ми з ними, - сказав, відповідаючи на комплімент, Андрій Мусорін.
Виявляється, тільки завдяки батькам студентів вдалося здолати глуху стіну безгрошів’я. Самі закуповували тканину (тут не обійшлося без 7 км), замовляли, приміряли, а потім і вийшли на сцену.
Браво, дорогі! Час ваш починається сьогодні, і з кожним днем йти вам далі!
