Про нього говорять випускники одеських шкіл
Людмила Таранкова, одеська СШ № 38:
Погодьтеся, коли кажуть “бал”, то мають на увазі випускний вечір. Напевно, тому, що це найяскравіше свято у житті, яке запам'ятовується. Якщо чесно, то я готувалася до нього майже рік. А як же інакше, адже і сукню потрібно було купити, і про зачіску подумати…Я чекаю від нього чогось особливого, неповторного. Адже ми обговорювали сценарій шкільного балу заздалегідь, вносили свої пропозиції, запросили професійних артистів. Наприклад, обов'язковими стануть наші спогади про школу, яку ми вважаємо найкращою в місті.
Ольга Мисюра, Одеський економічний ліцей:
Не забувайте, що шкільний бал – це ще і визнання кожного з нас. Ну коли ще ми можемо покрасуватися на сцені, обійняти директора, висловити свої думки про вчителів. Завдяки викладачам Сергію Володимировичу Журбі, Миколі Михайловичу Сотниченку я стала переможцем Всеукраїнського конкурсу “Молода економіка”, посівши друге місце в країні. Ліцей я закінчила із золотою медаллю, тому і випускна сукня, яку шию в одному з модних салонів, у мене золотавого відтінку в тон нагороді. А веселитися ми будемо в санаторії “Одеса”, де орендуємо зал.
Борислав Пономарьов, одеська СШ № 38:
Зазначимо, що хлопці та дівчата наші розслабилися, з'явилася в їх поведінці розкутість і легкість. Хоча, якщо чесно, ніхто нас особливо не давив, не змушував скніти над підручниками. За це ми особливо цінуємо свою школу. Можливо, тому багато хто з нас розкрив себе у творчості, у спорті. Аня Костенко, наприклад, відома поетеса, пише вірші, що високо оцінив письменник Борис Олійник. Я теж свого часу видав два збірники, а зараз пишу третю книгу про дзюдоїстів, про цей захоплюючий вид спорту, яким займаюся вже не перший рік. Буду вступати до інституту фізкультури і спорту. Але одночасно подав документи в економічний університет, а також академію будівництва й архітектури. Якщо вступлю відразу у три вузи, буду навчатися, гадаю, що здолаю.
Ірина Мальнева, одеська СШ № 38:
Часто дорослі сперечаються, яким повинен бути бал, чи потрібно збирати гроші і замовляти стіл у ресторані…Мені здається, що ці розмови зайві, що все залежить від того, як вплинула школа на долі своїх випускників. Звичайно, всім трошки набридло вчитися і хочеться чогось нового в житті…Я, наприклад, вже стала студенткою ветеринарного факультету аграрного університету, взявши участь у вузівській олімпіаді. І своїм успіхом зобов'язана викладачеві біології Анжелі Яківні Гробовій, котра завжди вміла і вчити, і вимагати. Отже, випускний бал стане для мене справжнім святом.
