Великий комбінатор і самозваний командор автопробігу Остап Бендер обурювався колись з приводу того, що “проклятый телеграф всюду понапихал свои столбы с проволоками”. Але так було, звичайно, не завжди, і електромагнітний, як його називали, телеграф вперше зв’язав Одесу з обома російськими столицями, Києвом та Миколаєвом, наприкінці травня 1855 року. І з’явилися тоді зовсім нові слова – електроди, електрична батарея, негативний полюс, позитивний дріт, телеграфічна депеша, азбука Морзе. Це було незвично, складно і незрозуміло, зовсім як в анекдотичній історії про даму, яка, вислухавши докладні пояснення будови телеграфу, сказала, що зрозуміла абсолютно все, крім того, як ця телеграма з Америки приходить до Європи абсолютно суха, коли між ними такий великий Атлантичний океан.
Більш простим і зрозумілим уявлялася друга новина щодо вдосконалення зв’язку. 16 квітня 1869 року було оголошено, що зранку завтрашнього дня “публикою могут быть опускаемы в расставленные по разным пунктам города почтовые ящики как городские письма, так иногородние и заграничные”. За словами сучасника, “учреждение почтовых ящиков в Одессе было встречено обществом с особенным сочувствием”, що не дивно, оскільки до цього листи потрібно було приносити і власноруч здавати до єдиної у місті поштової контори, яка, власне, і дала назву Поштовій, нинішній вулиці Жуковського, оскільки споконвіку розташовувалася на розі Катерининської, де потім спорудили будинок телефонної станції.
Хороші справи, на відміну від інших, не завжди робляться одразу. І спочатку поставили (навішувати їх на стіни додумалися пізніше) всього дванадцять поштових скриньок: біля поштової контори і нещодавно відкритого міського поштового відділення на Ямській, теперішній вулиці Новосельського, 71, поблизу Міського театру, на Старому базарі, де нині пам’ятник отаману Головатому, Приморському бульварі, Дерибасівській, Італійській, ще не переіменованій у Пушкінську, Успенській, Наришкінському (Маринеска) узвозі, в кінці Ришельєвської, початку Преображенської і на цій же вулиці поруч з будинком № 44, у якому розташовувалося поліцейське управління.
Про це та багато іншого студенти технікуму зв’язку та інформації ОНАЗ ім. О.С. Попова дізналися на зустрічах з журналістом, автором багатьох статей про наше місто Ростиславом Александровим. Оскільки ж історія Одеси багата на яскраві події і факти, запитань було поставлено чимало і побажання висловлено про те, щоб такі зустрічі тривали.
