Нотатки з засідання колегії
З усього кола питань, що обговорювалися на недавньому засіданні колегії облдержадміністрації, на наш погляд, найважливішим було питання про результати роботи народногосподарського комплексу Одеської області за 9 місяців поточного року.
Обговорення цього питання очікувалося з особливою цікавістю з двох причин. Насамперед, у центральних ЗМІ з’явилася інформація про те, що рейтинг нашого регіону й далі падаaє. А по-друге, з високої трибуни колегії вперше виступив з доповіддю новий начальник Головного управління економічного розвитку та європейської інтеграції облдержадміністрації С.М. САМОЙЛЕНКО.
Була надія, що ми почуємо глибокий аналіз ситуації, який не дає приводу для самозаспокоєння.
Але сподівання, на жаль, не виправдалися. Начальник нового управління монотонно і досить довго читав написане, навіть на секунду не відриваючись від паперу. З однаковою інтонацією говорилося і про те, що підприємствами області вироблено промислової продукції на 5,2 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року і про те, що на 12,9 відсотка її обсяг знизився в сільському господарстві.
Тому не дивно, що до доповідача не було запитань, і виступати теж ніхто не квапився. А тим часом було про що говорити, адже в виступі було обійдено багато гострих питань, замовчувалися окремі серйозні недоробки. Називалися десятки цифр, відсотків, наводилися порівняння. Але навіть високий рівень деяких показників не вражав. Чому ж так? Та тому, що не було головного – критерію для оцінки роботи.
В доповіді навіть не згадувалися такі основні документи, як програма “Регіональна ініціатива” та програма соціально-економічного розвитку Одеської області на 2005 рік. Першу давно вже проігнорували, хоча вона й затверджувалася сесією облради, ну, а друга – це головна стратегія області на поточний рік. Мабуть, до названих там показників занадто далеко, тому їх обходять мовчанням, намагаються віддати забуттю. Таку позицію взято на озброєння новим керівництвом управління, і нею продиктовано зміст запропонованого звіту, де головний висновок кочує з засідання в засідання: загалом економічна ситуація в області залишається стабільною.
Але для такого висновку потрібен серйозний рух у всіх галузях народного господарства, а не тільки в деяких, майже поодиноких.
Можна говорити про те, що покращилися фінансові результати, але при цьому не повідомляти, що область уперше за багато років допустила великі борги за сплатами до бюджету, причому вони й далі ростуть. А результати по деяких районах вимагають не просто їхнього переліку через кому, а глибокого осмислення причин провалу. Скажімо, та ж заборгованість у Біляївському районі зросла в 3,4 раза, в Миколаївському – у 2,7 раза, у Ренійському – в 2,4 раза. Чому? Не було на це відповіді в доповіді. Зате є заспокійливі ліки: заборгованість за сплатами до бюджету складає 53 млн гривень і зменшилася з початку року на 13,1 відсотка.
Докладнішого аналізу потребували й багато які соціальні проблеми. Скажімо, заборгованість за заробітною платою тільки в поточному році зросла в півтора раза й сягнула майже двадцяти мільйонів гривень. Причому з’явилася вона навіть у бюджетних організаціях, чого раніше ніколи не спостерігалося. А як ведеться робота в районах щодо ліквідації цього ганебного явища, що зачіпає сьогодні матеріальне забезпечення майже 13 тисяч чоловік? А ось як! У Комінтернівському районі ця заборгованість зросла в 20 (!) разів, в Арцизькому – у 18,1 раза, у Ренійському – в 13,6 раза, в Кодимському – в 13,5 раза і т.д. Можна практично назвати всі міста та сільські райони. А робота наявних у районах спеціальних комісій давно затихла, й до судів ніхто не звертається, щоб особисті стосунки не зіпсувати. І яке їм діло до тих людей, що не можуть одержати своїх кревних.
Така ж тривожна ситуація і з заборгованістю перед Пенсійним фондом. У поточному році вона зросла знову на третину і сягнула тих же 20 млн гривень. Всілякі розмови про те, що після збирання врожаю та реалізації зерна й іншої продукції полів і ферм справа виправиться, поки що не підтверджуються. І побігом зазначимо, що борги за зарплатою складають найбільшу частку (28,1%) саме по підприємствах сільського господарства.
Цього разу у звіті взагалі був упущений такий важливий показник, як залучення іноземних інвестицій. А він був поставлений серед головних у згадуваній уже програмі соціально-економічного розвитку області на 2005 рік. Тому скористаємося даними облстатуправління і відновимо цю прогалину.
За звітний період у підприємства регіону вкладено загалом 61,6 млн доларів США, а це майже вдвічі менше торішнього результату на цей час. Щоб виправити ситуацію, потрібні активні дії, нові ініціативи, міжнародні зустрічі. Хоча б такі, як недавня поїздка до Угорщини, де, за словами губернатора області В.П. Цушка, вдалося укласти договори на понад 17 млн доларів США. А хто не давав скористатися з цієї можливості раніше управлінню економіки, яке сьогодні займається і проблемами європейської інтеграції?
Звичайно, позитивний імідж області створюється насамперед у сфері виробництва. Там, де галузь запрацювала, почала набирати темпів, туди й поспішають товстосуми зі своїми гаманцями, бо інвестиції – це не благодійна акція, а форма бізнесу і бажання побільше одержати дивідендів.
Ось чому сьогодні вони вкладають свої долари в харчову промисловість і на переробку сільгоспродуктів, у транспортні послуги, оптову та роздрібну торгівлю, будівництво. І якщо ми повернемося до даних статистики, то побачимо, що саме ці галузі йдуть сьогодні попереду.
Ну, а хто вкладатиме свої кревні, скажімо, в сільське господарство, де багато які показники порівняно з минулим роком значно погіршилися. Продукції за 9 місяців отримано, як зазначалося, значно менше ніж торік, врожайність падає, поголів’я та продуктивність тваринництва катастрофічно зменшується. Особливо – великої рогатої худоби (на 21,3%), в тому числі корів (20,4 %), а також свиней (на 15,3%). Тож у такій ситуації важко чекати зростання виробництва м’яса та молока. Щоправда, ці цифри викликають деякий сумнів, особливо за приватним сектором. Але знову ж, хто заважає тим же райдержадміністраціям, сільським радам “іти в народ”, розмовляти з людьми та пояснювати їм, що реєстрація тварин не призводить до якихось нових податків, а скоріше – до включення до списків одержувачів дотацій за здану продукцію. Але не робиться це! І нам цілком зрозуміле обурення губернатора, який, оцінюючи ситуацію, не скупився на міцні епітети.
До речі сказати, у затвердженому проекті розпорядження облдержадміністрації першим пунктом дописано, що робота декільких голів райдержадміністрацій щодо розв’язання соціально-економічних питань визнана незадовільною. Таку оцінку одержали голова Ананьївської райдержадміністрації В.О. Сєдов, Красноокнянської – В.П. Тижа, Кілійської – О.А. Гречанний, Ренійської – А.М. Булгаров і Саратської – А.Л. Негодяєв. Їм дано ще час на те, щоб виправити справи. Під кінець року ми довідаємося і про економічні зміни, і про кадрові.
Але повернімося до результатів роботи народногосподарського комплексу за минулі місяці. У них чимало позитивних моментів. Деякі з них уже називалися. Варто ще додати й успішну роботу багатьох транспортних підрозділів. Перевезення водним транспортом вантажів і пасажирів зросли приблизно однаково – на 9,5 відсотка. Порти переробили 63,4 млн вантажів, що теж значно більше за торішні показники. Тут просування істотне, тільки б не перешкодили всілякі нові реструктуризації та приватизації.
Можна було б вести далі перелік добрих справ і в промисловості. І про це, звичайно, треба говорити у звітах. Але не тільки безликим переліком, а й осмисленим аналізом ситуації. І не уникати критичних тез, прикриваючись... “фетровими капелюхами”. Так, саме виробництво цієї продукції, яке не забули згадати у звіті, область збільшила в 359 разів! Або ще такий пасаж. Стало гірше працювати ВАТ “Стальканат”. Чому? Відповіді в доповіді немає. Зате є речення про те, що підприємства металургії збільшили виробництво... консервних банок у 13 разів! А чи доцільне таке збільшення, чи є конкретні замовлення на продукцію? Про це в доповіді нічого не сказано.
Перелічувати у звіті дані статуправління – справа нехитра. Ось вони – попередня сировина, пожива для міркувань, вихідні дані для вірного діагнозу ситуації в області і можливість дати професійні рецепти щодо оздоровлення економіки, розвитку виробництва на підприємствах усіх форм власності. І на цій основі слід розв’язувати фінансові та соціальні проблеми.
