Про це йшлося на семінарі-практикумі, який відбувся в одеській обласній бібліотеці для юнацтва ім. В.В. Маяковського.
Відкрила цей форум її директорка Л.Ф. Пономаренко, яка наголосила, що «понад 11 мільйонів громадян України (23%) – це молоді люди, підлітки». Зрозуміло, що ця соціально-демографічна група посідає особливе, специфічне місце в суспільстві. Її перехідний статус, соціальна незахищеність потребують особливої уваги й турботи, зокрема і в бібліотечному обслуговуванні.
Тому й тема останньої зустрічі пролунала нестандартно, але досить гостро. Мова йшла про творчу інтеграцію бібліотек району з молодіжними організаціями й установами, які працюють на молодь.
– Кожен такий семінар дає нам дуже багато чого, – говорить Н.В. Гапсійська, завідувачка відділу Татарбунарської районної бібліотеки. – Тим більше, коли йдеться про роботу з підлітками, юнацтвом, про духовний, освітній потенціал яких ми маємо подбати в першу чергу.
А от як це зробити, докладно розповіла Людмила Федорівна Пономаренко, наголосивши у своїй доповіді на законодавчій базі молодіжної політики. На перший погляд, держава не забуває молодих і час від часу видає черговий закон або указ. Судіть самі, за роки незалежності було ухвалено понад 200(!) правових документів, покликаних захищати молодь та її права. Але як відомо, самі молоді люди дуже невиразно знають свої права й обов'язки, не кажучи вже про всілякі проекти й програми. І, зважаючи на все, наших законодавців така ситуація цілком влаштовує. Адже ми давно впокорилися тому, що закони й критерії справедливості в нашому житті часто майже несумісні.
На щастя, не хочуть миритися з цим представники наших духовних оазисів (а як іще назвати бібліотеки?), які сьогодні стурбовані й цивільно-патріотичним вихованням юнацтва, і його виборчою активністю, і політичною грамотністю. Тому на семінарі пролунав висновок, що, на жаль, поки що в країні немає цілісної державної політики стосовно молоді. І бібліотекарі вбачають свою роль у тому, щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми, особливо напередодні виборів.
Що ж, запросити за відкритий стіл ідей, а таким завжди була й залишається публічна бібліотека, можна будь-яку молоду людину. Особливо якщо йдеться про сучасну бібліотеку, оснащену новітніми технічними й технологічними засобами. Учасники семінару докладно ознайомилися з можливостями обласної, де й відбулася ця зустріч. Це справді потужний інформаційний центр, який має цілий спектр комплексного просвітницького та виховного впливу. Колеги з Одеси докладно розповіли про масові форми роботи – всілякі клуби, тренінги, консультації, ярмарки професій, профілактичні акції проти СНІДу, наркоманії тощо.
– Імідж бібліотек справді зростає, – говорить Е.М. Ільїна завідувачка юнацької бібліотеки ім. Шевченка з Білгорода-Дністровського. Але ось чи стали вони реально діючою ланкою в системі «молодь – держава»? Зі слів Елеонори Михайлівни, читачів стає дедалі більше, а книг – менше. І хоча місцева влада не оминає увагою всі вісім бібліотек міста, настав час освоїти нові відносини. І соціальне партнерство – саме та форма, яка підвищить значимість бібліотек, зміцнить їхню базу. Власне кажучи, вже існує договір і з органами освіти, охорони здоров'я, й зі структурами МВС, і з управліннями, відділами облрайдержадміністрацій. Можна перелічити чимало цікавих програм – виховних, освітянських. Але, як підкреслили учасники семінару, дуже часто таке партнерство виявляється однобічним: установи розв’язують власні проблеми, бібліотеки не одержують натомість нічого. Але ж вони ніколи нікому не відмовляють, беручи участь у різних програмах – державних, обласних. Тільки роль їх рідко де зазначена, особливо коли йдеться про фінансову підтримку.
Погодитися з однобічним рухом фінансових потоків бібліотекарі, звичайно, не можуть, тому дійшли до висновку, що потрібно активніше, енергійніше заявляти про себе, обстоювати власні інтереси. Тим більше, що незабаром вибори, а отже, з'являться нові партнери й можливості в реалізації проектів і програм. Це і політичні партії, й молодіжні об'єднання, і бізнес-структури.
Т.П. Єргієва, завідувачка відділу центральної бібліотеки (м. Іллічівськ), вважає, що цього разу треба добре продумати й обговорити всі пропозиції, які будуть надходити, й особливо зважити на морально-психологічний аспект майбутніх зустрічей і бесід. Не можна забувати й про корпоративні проекти, які б об'єднали всі дитячі, наукові, районні бібліотеки області, що були й залишаються надійним інструментом виховання молодих.
