Коли бабуся почула вже звичне гурчання моторолера, аж засяяла, неначе помолоділа. Та й як не радіти, адже до неї приїхала Тамара Миколаївна Моройко, соціальний працівник, яка надає допомогу тринадцятьом самотнім стареньким, що мешкають у Солтанівці.
У районі 35 соціальних працівників піклуються про 375 знедолених людей похилого віку. Та повернімося до нашої солтанівської Томочки, як її любовно називають підопічні. Вона двічі на тиждень відвідує кожну із своїх бабусь. Зазвичай, крім необхідних медикаментів, Тамара Миколаївна закуповує їм продукти харчування і в магазині, і на базарі. Носить воду, заготовляє дрова, вугілля для пічки, прибирає у хаті, пере й розвішує занавіски, а зовсім безпомічним навіть допомагає копати картоплю. Якщо ж комусь стає гірше із здоров’ям, викликає “Швидку допомогу”, а коли лікар випише рецепт, відразу поспішає в аптеку. Радує, що віднедавна Солтанівську дільницю обслуговує сімейний лікар Анатолій Іванович Соїн, який обстежує хворих і надає їм необхідну медичну допомогу. Медсестра Тетяна Пінул зазвичай робить уколи та інші процедури.
Та всім іншим клопочеться Тамара Миколаївна. Влітку їй, звичайно, легше, адже чоловік придбав їй імпортного моторолера. Проте в осінню негоду та в зимові сніговії доводиться важко. Всюди треба встигнути, покладаючись тільки на власні ноги. Незважаючи на труднощі, Тамара Миколаївна любить свою роботу. Вона працює вже тринадцять років поспіль.
Щиро вдячні своєму соціальному працівникові за сумлінну працю, лагідну вдачу і доброту 85-річна Марія Іванівна Бабенко, 82-річні Павлина Василівна Мочуляк, Віра Захарівна Піхотинська, 67-річна Людмила Миколаївна Полозко та інші. А колишній педагог із сорокадворічним стажем роботи у Солтанівській початковій школі, восьмидесятидворічна Анна Петрівна Черниш з трепетом в голосі сказала, що Тамарочка, коли заходить у подвір’я, завжди лагідно посміхається. Залюбки виконує всю необхідну роботу. Та ще й розпитує про здоров’я і поспішає далі. Адже на неї чекають і в інших оселях. “Для нас, старих і немічних, – говорить Анна Петрівна, – її милосердя, як ліки від серця”.
