Нещодавно Ренійський районний центр туризму та краєзнавства, що розташований у Новосільському, відзначив 10-річний ювілей. Ідейним натхненником і засновником цієї позашкільної установи є великий ентузіаст і патріот своєї малої батьківщини Валерій Михайлович Кожокару. Поруч із ним працюють шість педагогів, вони ведуть 11 гуртків – туристичний, екологічний, етнографічний, археологічний та інші. Дуже цікавою дослідницькою роботою охоплено 220 юних мешканців села, які щодня відкривають для себе таємниці рідної землі.
Одне із просторих фойє Новосільської школи-ліцею відведено під музей. Кожокару знайшов оригінальне рішення, обгородивши "житлоплощу" історичною стіною. Вона складена із цеглин, знайдених в околицях. На багатьох з них є логотипи приватних цегельних заводиків. У стіні також замуровані фрагменти стародавнього посуду, черепиці та деякі інші знахідки, які зазвичай припадають пилом незапитані у музейних запасниках.
Спектр експонатів музею дуже широкий – від черепків посуду доісторичних поселень до предметів побуту мешканців Бессарабії початку ХХ століття.
Більшість експонатів музею знайдено дітьми. В.М. Кожокару не пропускає жодної наукової археологічної експедиції. Його вихованці брали участь у розкопках Кам'яної гори біля села Орлівка, досліджували місце переправи російських військ через Дунай, а по дорозі до нього самі знайшли два дуже давні поселення. Величезний шар культури з часів палеоліту відкрився при розкопках узбережжя Дунаю, які провадили під селом Джурджулешти науковці Академії наук Молдови. Кожокару організував зйомки двогодинного відеофільму про ці розкопки, під час яких було виявлено чотири поховання, одне з них – ранньохристиянське.
Копають школярі й самостійно. Роблячи зріз древнього берега Дунаю, у шарах ґрунту вони знайшли кілька артефактів, які, можливо, й не гідні музейних вітрин, але ще раз переконали дітей: у Придунав’ї люди мешкали здавна.
Пошукова робота відображається не тільки на стендах музею, але й у наукових публікаціях – діти пишуть роботи для Малої академії наук. Теми відзначаються актуальністю та оригінальністю. Учні розповідають про роль імператора Траяна в історії Європи, про численні переправи військ через Дунай, що неподалік від сучасного села Новосільське. На запит Одеського університету написано роботу "До питання про перегляд історії сіл Нижньодунайського регіону".
– Історія сіл, написана за румунів, а потім у роки радянської влади, не відповідає істині, тому що писалася за ідеологічними розуміннями, – говорить В.М. Кожокару. – У цих підручниках пишеться, що незайняті окраїнні землі Росії почали заселяти різні народи у дев'ятнадцятому столітті. Насправді деякі наші села позначено на картах середньовіччя. На карті Бауера 1769 року, наприклад, на сучасній території Ренійського району позначено близько сорока сіл! Це обумовлено тим, що численні балки, якими нині перетнута місцевість, колись були річками. На їхніх берегах були поселення.
Цього року для Малої академії наук також представлено опис народних ігор молдаван, які мешкають у Новосільському. Робота супроводжується відеофільмом – діти демонструють ігри "Тепла", "Осел і хазяїн", "Цурка", у які колись по святах гралися цілими вулицями.
– Найближчим часом ми плануємо вивчити й зафіксувати народні ігри болгар у селі Нагірне та гагаузів у селі Котловина, – ділиться творчими планами керівник.
На ювілеї В.М. Кожокару багато добрих слів сказав про людей, завдяки яким створено Центр туризму та краєзнавства:
– Хресною матір’ю ми вважаємо Марію Іванівну Тихомирову, яка працювала директором Будинку піонерів і запропонувала мені вести чотири гуртки, – згадує В.М. Кожокару. – На їхній базі народився краєзнавчий клуб "Істрос". Потім виникла ідея створити районний Центр туризму та краєзнавства, ми знайшли підтримку у Світлани Степанівни Хаджиміті, вона тоді працювала завідувачкою райвідділу освіти і всіляко нам сприяла.
Вітаючи педагогічний та дитячий колектив Центру із ювілеєм, начальниця відділу освіти Ренійської райдержадміністрації Тетяна Миколаївна Ботіка відзначила, що 10 років – це мить в історії, однак проведено велику й значиму роботу.
