Реставрація Одеського театру опери та балету, Білгород-Дністровської фортеці, подальша доля театрів юного глядача і лялькового, музею західного та східного мистецтва, лютеранської кірхи, Воронцовського палацу, музею морського флоту стали предметом жвавого обговорення у ході першої в новому році прямої телефонної лінії, яку провела начальник управління охорони нерухомих об`єктів культурної спадщини ОДА Наталя Штербуль.
Що стосується оперного театру, то, як зазначила Н. Штербуль, з необхідних для проведення повної реставрації будівлі, що є архітектурним ансамблем загальнонаціонального та міжнародного значення, 197 мільйонів гривень на сьогодні освоєно 120. На жаль, практично не велися активні роботи упродовж минулого 2005 року, оскільки 5 з лишком мільйонів гривень, виділених з обласного та державного бюджетів надійшли лише у грудні. Та все-таки фахівці зараз працюють над відновленням позолоти всередині приміщення, реставрують скульптурні ансамблі, крісла для глядачів, сценічний комплекс, де найбільшою проблемою стала завіса. Стара протипожежна була дуже дорогою, енергомісткою і мала 40-тонну вагу. Нова, яка нині монтується, розроблена і сконструйована київськими сценічними майстрами, майже втричі легша. Усього для повного завершення реставраційно-відновлювальних робіт, які вже тривають десятий рік, потрібно, за умови стабільного їх фінансування, 6 – 8 місяців, підкреслила Наталя Штербуль.
Далі вона, відповідаючи на запитання про подальшу долю Одеського музею західного та східного мистецтва, повідомила, що наприкінці минулого року, після відвідин закладу головою облдержадміністрації Василем Цушком, було проведено найголовніше – зміцнювальні роботи. Тепер готується проектно-кошторисна документація на подальшу реконструкцію. Лише за наявності такої документації, складеної справжніми фахівцями, можна говорити про серйозні відновлювальні роботи на об`єктах культурної спадщини.
– Спроби щось робити без неї самотужки – це не лише марні витрати немалих коштів, а й, зрештою, дії, що призводять до подальшої руйнації будівель, комплексів та архітектурних ансамблів, – сказала Наталя Штербуль.
Вона навела конкретний приклад, коли дилетантські дії горе-реставраторів призвели до негативних наслідків у Воронцовському палаці, Білгород-Дністровській фортеці, Будинку книги, фундамент якого постраждав внаслідок непродуманого будівництва на Грецькій площі. Отож, лише за наявності високопрофесійної проектно-кошторисної документації можна говорити про належну реставрацію театрів юного глядача та лялькового, лютеранської кірхи, відбудову музею морського флоту, підсумувала розмову Наталя Штербуль.
