Згідно з Указом Президента України “Про розвиток соціального діалогу в Україні” від 29 грудня 2005 року № 1871/2005 на підставі п. 28 ч. І ст. 106 Конституції України ліквідована Національна рада со¬ціального партнерства та утворена при Президентові України Національна тристороння соціально-економічна рада (далі – Національна рада).
Основними завданнями Національної ради, як консультативно-дорадчого органу, є сприяння узгодженню позиції сторін со¬ціального діалогу (представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських профе¬сійних спілок та їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців) щодо шляхів дальшого розвитку соціально-економічних і трудових відносин, розробки та внесення Президентові України пропозицій з вищевказаних питань.
Для узгодженого вирішення проблем, що виникають у соціально-економічній сфері стосовно прав та інтересів працівників і роботодавців, на галузевому і регіональному рівнях на паритетних засадах передбачено формування тристоронніх допоміжних органів.
Найвагомішим свідченням успішної реалізації соціального діалогу у сфері соціально-трудових відносин є колективно-дого¬вірна робота.
Право на ведення колективних переговорів і укладання колективних договорів та угод гарантоване профспілкам Законом України “Про колективні договори і угоди” та ратифікованими Україною Конвенціями МОП №№ 98 і 154.
Крім представництва при веденні колективних переговорів, до функції профе¬сійних спілок відноситься здійснення контролю за збереженням та підвищенням заробітної плати, забезпечення продуктивної зайнятості, захист умов праці (техніка безпеки та охорона праці) та інші питання.
У січні минулого року між Міністерством праці та соціальної політики України та профспілкою працівників соціальної сфери України укладено Галузеву угоду на 2005 – 2006 роки. Одним із основних розділів Галузевої угоди є розділ “У сфері оплати праці та підвищення доходів”.
Аналізом виконання умов Галузевої угоди встановлено, що сьогодні розмір заробітної плати працюючих в соціальній сфері значно нижче середнього рівня заробітної плати працівників інших бюджетних галузей.
Враховуючи, що психологічне і фізичне навантаження зростає з кожним роком, а умови праці, в яких сьогодні працюють працівники органів соціального захисту населення (державні службовці управлінь праці та соціального захисту населення, вихователі та медичні працівники інтернатних закладів, соціальні працівники територіальних центрів та інші), не найкращі, потребує перегляду система оплати праці для працівників соціальної сфери, зокрема врегулювання нормативів чисельності та оплати праці молодшого обслуговуючого персоналу будинків-інтернатів для дітей-інвалідів.
У зв’язку з тим, що не враховуються всі види робіт із надання соціальних послуг пенсіонерам, інвалідам, в територіальних центрах соціального обслуговування дуже низький коефіцієнт розрахунку коштів на утримання цих установ.
Залишається проблемою недофінансування працівників цих установ в частині обов’язковості виплат встановленої доплати у розмірі 15% – за особливий характер роботи та 20% – за наявність обслуговування 4-5 групи рухомої активності підопічних.
Працювати в соціальній сфері дуже важко. Крім професіоналізму, треба володіти терпінням та витримкою. Робота соціальних працівників пов’язана не тільки з фізичним, емоціональним навантаженням, а і з нервовими стресами. Тому працювати в цій сфері за низьку заробітну плату погоджується не кожний.
Заробітна плата працівників соціальної сфери не є конкурентноспроможною на ринку праці, а враховуючи високі кваліфікаційні вимоги до претендентів та контингент населення, яким опікуються ці структури, вже є певні труднощі в підборі кадрів.
Центральна рада профспілки працівників соціальної сфери України 16 грудня 2005 р. в Луцьку провела засідання “круглого столу” “Проблемні питання оплати праці працівників соціальної сфери та шляхи їх розв’язання”, а 24 лютого 2006 р. в Харкові відбулась нарада голів обласних організацій профспілки працівників со¬ціальної сфери України та науково-практична конференція “Система соціального діалогу як механізм підвищення соціального захисту працівників галузі. Місце і роль профспілок в системі соціального захисту”.
За підсумками обговорення учасниками засідань були прийняті рекомендації щодо вирішення проблемних питань, зокрема щодо заробітної плати в установах, організаціях та закладах соціальної сфери, які Центральна рада профспілки направила міністру праці та соціальної по¬літики України І.Я. Саханю.
Упевнена, що питання, які порушуються профспілкою працівників соціальної сфери України, будуть уважно розглянуті, та вжиті відповідні заходи, бо соціальна сфера – барометр соціального спокою і злагоди в суспільстві.
