Туберкульоз і сьогодні залишається однією з найгостріших медично-соціальних проблем у світовому масштабі. Всесвітня організація охорони здоров'я кваліфікує цю хворобу як «інфекційного вбивцю номер один». Страждають від неї і країни, що розвиваються, і економічно благополучні.
З часу оголошення в Україні епідемічного стану, з 1995 року, медики констатують тенденцію до погіршення. Гостра ситуація, що склалася у другій половині 90-х років, затребувала вживання на державному рівні організаційних, соціальних і спеціальних заходів, реалізація яких можлива лише в межах комплексної програми. Було ухвалено Національну програму боротьби з туберкульозом; сьогодні реалізацію протиепідемічних заходів взято під контроль Президентом України.
Яка епідситуація за туберкульозом в Одеській області, яких заходів вживають медики щодо профілактики та боротьби з небезпечним захворюванням? На ці запитання відповідає головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Віталій ФІЛЮК:
– Динаміка показників поширеності захворювання в Одеській області протягом 2002-2004 років супроводжувалася їхнім зростанням, але 2005 року істотного збільшення не сталося. Вперше за останнє десятиріччя спостерігається значне зменшення темпів росту вперше виявленого туберкульозу: з 8,3% у 2004 році до 1,7% у 2005-му. Так, захворюваність на всі форми активного туберкульозу 2004 року становила 93,7 на 100 тисяч населення, 2005-го – 95,3 (середній показник по Україні, для порівняння, – 80,9). Абсолютна кількість захворілих склала торік 2292 чоловіки, 30 із них – діти, 38 – підлітки.
Структура клінічних форм туберку¬льозу у знову виявлених хворих залишається, як і раніше, досить складною. Дуже серйозну проблему становлять випадки поєднання туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, що взаємно обтяжує протікання хвороби й ускладнює лікування.
Найвища захворюваність на туберкульоз відзначається у Біляївському, Великомихайлівському, Миколаївському, Білгород-Дністровському райо¬нах. Взагалі ж усі статистичні показники, включаючи й рівень смертності від захворювання, у сільських районах гірші, ніж у містах. Позначається насамперед недостатність матеріально-технічної бази медзакладів, брак кадрів, а також те, що кошти на профілактику й боротьбу з туберкульозом виділяються, як правило, в межах загальних кошторисно-бюджетних асигнувань лікувальних установ, а не окремим рядком у місцевих бюджетах, як це передбачено програмою. Що¬правда, протитуберкульозні препарати постачалися в область централізовано, коштом державного бюджету й у достатньому обсязі.
2005 року від туберкульозу померло 685 жителів області. Вдумайтеся: мало не щодня в регіоні від хвороби гинуть двоє, при цьому один із них, як правило, не перебував на диспансерному обліку й ніде не лікувався.
Але ж інфекція хоч і підступна, небезпечна, але виліковна за умови виявлення її в початковій стадії й безумовному виконанні призначеного курсу лікування.
Основним методом вчасної діагностики туберкульозу залишається практична флюорографія. 2005 року мешканців 10 районів області було обстежено за допомогою пересувних флюорографічних установок. Почали ширше використовуватися щойно придбані сучасні цифрові флюорографи, ефективність яких значно вища, а променеві навантаження менші. Охоплення флюорографічними обстеженнями 2005 року склало майже 510 чоловік на тисячу населення проти 320,9 попереднього року, але все ж таки не досягає середньоукраїнського рівня. Поки ще недооцінюються в області можливості виявлення хворих методом бактеріоскопії мокроти.
Досить всеосяжним було охоплення дітей від 1 року до 14 років туберкулінодіагностикою, що є основним методом раннього виявлення туберкульозної інфекції в дітей. Якщо 2002 року показники були на рівні 88,3%, то 2005-го – 99,4%.
Серед «плюсів» і те, що нашим медикам вдалося домогтися підвищення ефективності лікування вперше виявлених хворих на туберкульоз. Так, заго¬єння деструктивних змін у легенях склало 2005 року 81,9%, а припинення виділення туберкульозних мікобактерій з мокротою 92,9%, що набагато вище за показники минулих років і середньостатистичні дані по Україні.
Сьогоднішня мережа протитуберкульозних медзакладів області містить 6 диспансерів (серед них обласний), 3 туб¬лікарні, 5 спеціалізованих відділень у центральних район¬них лікарнях, 27 тубкабі¬нетів. Хотілося б звернути увагу на те, що матеріальна база більшості за¬значених медзакладів потребує проведення капітальних конструктивних робіт, коштів на які поки що немає. Працюють у цих ЛПЗ 150 лікарів, багато хто має вищу й першу атестаційні категорії. Однак лікарський склад на 60% – фахівці передпенсійного й пенсійного віку: на жаль, це пов'язано із непрестижністю професії через відсутність гідної оплати праці фтизіатрів, які ж і власним здоров'ям ризикують, працюючи на передовому краї боротьби з туберкульозом.
Комплексні протитуберкульозні про¬філактичні заходи здійснює й загальнолікувальна мережа, і санітарно-епіде¬міологічна служба.
Схема дій у боротьбі з туберкульозом незмінна: всебічна профілактика, вчасне виявлення захворювання, повноцінне тривале лікування зі стаціонарним і санаторним етапами, а також вирішення соціальних, насамперед житлових, проблем хворих, що також було передбачено Національною й регіональною програмами. Величезне значення має просвітницька, роз'яснювальна робота в різних групах населення, особливо серед дітей і молоді, з метою підвищення особистої й громадської гігієни, виховання сталого потягу до здорового способу життя.
Аналізуючи підсумки 2005 року, хочу відзначити, що конструктивніше почали працювати міжвідомчі комісії, частіше заслуховуються питання про заходи щодо боротьби з туберкульозом на засіданнях колегій райдержадміністрацій, і за взірець тут керівництво обл¬держ¬адміністрації, губернатор В.П. Цушко, який щотижня контролює проведення флюорографічних обстежень в області. Фтизіатри відчули, що до проблеми туберкульозу влада стала лицем. Питання було заслухано на апаратній нараді в обласній держадміністрації, а 17 березня винесено й на за¬сідання її колегії, де було за¬тверджено Комплексні запобіжні заходи щодо запо¬бігання поширенню туберкульозу в Одеській області на 2006 рік, а також ухвалено виділити з обласного бюджету коштів для їх реалізації. Безсумнівно, це позитивним чином вплине на ефективність протитуберкульозних заходів і ста¬білізацію ситуації.
