Тестування чи екзамен? Що краще? Що чесніше – контактне спілкування із «чутливими» екзаменаторами чи безмовний діалог із байдужим комп’ютером? Прохідний бал з хабарами чи щиросердне визнання розумної техніки.

З цими нехитрими запитаннями я й звернувся до старшокласників і вчителів.

У Наказі Міністерства освіти й науки України за № 164 від 18.03.2005 р. йдеться про нові правила прийому до вузів. Абітурієнти тепер складатимуть не іспити, а тести. Думки багатьох поділилися. Воно й зрозуміло: нове завжди сприймається насторожено.

Наталя Михайлівна Червоній, педагог з 35-річним стажем, директорка школи № 56 (м. Одеса):

– Мені спадає на думку, що самим указом неможливо реформувати програму освіти. Так, тести – це добре, але треба зважати на специфіку нашої освіти, підходити до цього питання дуже зважено. Реально у нас ще немає достатнього досвіду для переходу, хоча сама ідея заслуговує на увагу. Школам потрібні методичні матеріали, для підготовки як вчителів, так і учнів. Для цього потрібні час і кошти.

Едуард Аркадійович Басин, завуч цієї ж школи (стаж педагогічної роботи – 37 років):

– Мої учні, де я веду математичний клас, доброзичливо зустріли цю новацію. Але я хочу сказати, незалежне тестування потребує сер¬йозної, на рівні держави, підготовки. Наприклад, нещодавно я побував в Ізраїлі, цікавився цим питанням. Там цими проблемами займаються досить давно. Не перший рік видається книга тестів, яка складається з 1004 сторінок (!), повноцінна методична література, що доступна й у вільному продажі, в магазинах. Цього, на жаль, немає в нас. Мені спадає на думку, що тестування – це все ж таки прогрес, заслін хабарникам.

Я поцікавився, що думають самі учні фізично-математичного випускного класу школи № 56, чи не лякає їх новація:

– Анітрохи мене це не насторожує. Нехай тестування лякає тих, хто сподівається тільки на «тверду» валюту при вступі, а не тих, хто має стабільні знання. Ця «диво-техніка» прийшла вчасно, – говорить випускник школи Андрій Барер, – і я впевнений, що Одеський політехнічний університет – це мій вуз.

В Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, куди я дуже сподіваюся вступити, не перший рік провадиться тестування для випускників шкіл області. Наш вчитель математики Едуард Аркадійович Басин багато приділяє цьому уваги, і тепер тестування для нашого класу не «ворог», а товариш, – говорить Дарина Кравець. – Хочу порадити моїм одноліткам прихильно поставитися до тестування.

Зоя Олександрівна Себало, мати двох синів-старшокласників:

– Школу № 56 я знаю дуже добре, не тільки з батьківських зборів. Школа порівняно бідна фінансово, як втім і багато інших в Одесі, але натомість багата педагогічними наробітками. Тут не тільки можуть навчити, дати знання, але й сформувати з учня особистість, із власною думкою. Що стосується тестування, – це крок вперед. Не будемо закривати очі на правду, багато хто (якщо не казати: дуже багато) навчаються у вузах на «конкурсній основі», де конкурс гаманців. І які після закінчення з них виходять спеціалісти? Гадаю, що тестування – це крок до прогресу, коли перекривається «кисень» нечистим на руку людям. Знову ж, якщо до комп’ютера не втрутяться «народні майстри» зі своїми тіньовими піратськими програмами.