Те, що показав меломанам на своєму сольному концерті у Великій залі філармонії В'ячеслав Янченко, нас скорило! Творчість широко освіченого піаніста, соліста Одеської філармонії, багатолика. Він не лише виступає як акомпаніатор з вокалістами, дуетом «Доля», але і їздить по області, грає у школах, здравницях. Як справжній артист, зневажає незручності заради того, щоб подарувати людям радість зустрічі з музикою. Виконавський стиль В'ячеслава Янченка пронизаний ліричним натхненням, сповнений щирості і глибокого почуття, які скорили нас. А його невпинне прагнення до самовдосконалення, до пошуків нових виразних засобів у щорічній новій програмі – справді безмежні. У нього і в цьому концерті на перший план виступають щирість, емо¬цій¬ність, природність музичного висловлення.
Музика Брамса пройнята поривчастістю, бунтівливістю, іноді – трепетним ліризмом. В останній період творчості Брамс створив фортепіанні твори камерного плану (інтерме¬цо, капричіо), обробки народних пісень, дуети, романси, пісні. У цій музиці посилився елегійний відтінок, з винятковою глибиною відбито світлі спогади і мудрість людини, яка багато пережила, але не постаріла душею. У них-то з особливою повнотою розкрилася краса брамсівської мелодії – співучої, що нескінченно і природно ллється...
Виконуючи шість інтермецо і п'ять капричіо у першому відділенні, сонату Шопена – у другому, В'ячеслав Янченко вкладав усю свою душу, грав, як сам відчував. Хотілося б висловити побажання керівництву філармонії, щоб піаніст виступив із симфонічним оркестром. Адже грав же він, будучи студентом, концерт ре мінор Баха, Третій концерт для фортепіано з оркестром Бетховена, концерт ля мінор Шумана і один із світових шедеврів – Перший концерт Шопена. Фридерик Шопен, яскравий і шалений романтик, - один з улюблених композиторів В'ячеслава Янченка. Саме його грав він високому гостеві – Президенту Польщі, коли той перебував в Одесі.
