Триває знайомство з героями, які оселилися у затишному дворику одеського Літературного музею – у саду мініатюрних скульп¬тур. Ми вже віддали данину поваги рибачці Соні і Дюку де-Ришельє. Сьогодні звертаємо погляд далі.
Далі? А чому? Адже, власне, з його – годинникаря Рабиновича, героя одеських анекдотів – і почалася ця галерея. Його скульптурний образ вже теж обріс легендами. Одна з них: якщо погладити Рабиновичу ліве вухо, то можна сподіватися на удачу і фарт. Мабуть, тому і блищить воно, відшліфоване руками від¬відувачів саду...
А ось і сам король сатири – Михайло Михайлович Жванецький. Звичайно ж, зі своїм відомим порт¬фелем, з яким не розлучається на жодному концерті. До нього – паломництво літераторів-початківців: кажуть, потерши кришку портфеля, станеш відомим сатириком…
Ну, а доторкнутися до тачанки із «Зеленого фургона» – вважай, відчуєш висоту польоту юних героїв культового фільму, знятого на Одеській кіностудії...
