“Книги – місточок до знань” – це цикл заходів, які проводить актив Шляхівської бібліотеки. Кожен учень нашої школи знає, що книжка – справжній скарб людства. І навіть при сьогоднішній величезній кількості складних і розгалужених засобів комунікації та інформаційних джерел, якими людство користується, книжка має великі переваги. Вона була, є і залишатиметься найбільшою цін¬ністю.
Всі наші сільчани ставляться до бібліотеки, як до храму книги, і з великим задоволенням беруть участь в усіх заходах, які провадяться активом. Школа в селі – основа основ, бо й живе село доти, допоки є школа. То ж з великою радістю увесь дружній колектив відзначав Дні дитячої та юнацької книги, Всесвітній день книги і авторського права, впевнений в тому, що хороша книжка – то завжди свято.
Найцінніше з видань, отриманих за 15 років, – “Повне зібрання творів Т.Г. Шевченка” у 6-ти томах. Проте, знайомство з творчістю Шевченка розпочинаємо з першого класу. Великою радістю було б мати книги, розраховані на учнів молодших класів, і щоб вони відповідали певним правилам. Адже 1-4 класи – це основа основ майбутнього, і хочеться щоб світо¬гляд малюків не формувався на переклеєних книжечках, бо ж яке тут уже світобачення?
Ситуація з поповненням бібліотечних фондів дуже тривожить. Дорослі перечитують те, що маємо. Збереглися літературні журнали з 80-х років минулого століття, маємо декілька видань періодики. Для учнів – “Журавлик”, “Пізнайко”, методична газета “Розкажіть онуку”. Моторошно кожного дня ритися у залишках макулатури і щось шукати, а ще дуже страшно вкоротити інтерес до книги, по-варварському вбити його у малюків. Бо ж якщо вони перестануть читати сьогодні, то через п’ять років буде запізно. Я, дивний оптиміст, із сорокашестирічним стажем, плекаю надію, що в рік села, верхи спустяться на грішну нашу матінку землю-годувальницю. Тобто від¬шукають можливості оживити сільські бібліотеки. Невже так важко помітити величезні зміни, які сталися за 15 років. І невже не зрозуміло, що ситуацію треба рятувати сьогодні?
Фросина ОСІЄВСЬКА, Шляхівський бібліотекар, Балтський район
Р.S. Проблема комплектования сельских библиотек, о которой пишет Ефросинья Осиев¬ская, существует не первый год. Нельзя сказать, что для улучшения ситуации ничего не делается. Из отчета областного управления культуры за 2005 год следует, что “сохранена система централизованного комплектования би¬блиотек области, уделяется внимание пополнению би¬блитечных фондов перио¬диче¬скими изданиями...”. Все так, но по собственному опыту общения с сельскими библиотекарями знаю, что в село книги доходят с трудом. Больше остается в районе, – что само по себе неплохо. Говорить же о важности библиотеки в селе “лишний раз” даже неудобно, – тем более что об этом идет речь в письме Е. Осиевской.
Казалось бы, все и так ясно, но не для всех. Иначе почему в местных бюджетах многих районов области не предусмотрены – или недостаточны – ассигнования на комплектование фондов сель¬ских библиотек? Ответ “нет денег” нельзя признать удовлетворительным, хотя считаться с этим приходится. Нет денег в бюджете, значит, необходимо привлекать спонсорские средства, иные источники финансирования. Если проблема пополнения библиотечных фондов станет одним из приоритетных направлений работы местных властей, то и деньги можно найти на такое благородное дело.
