Десять років минуло з тієї пам’ятної дати 28 червня 1996 року, коли V сесія Верховної Ради вперше прийняла Конституцію незалежної суверенної України. З часом, а саме восьмого грудня 2004 року, були прийняті зміни до Основного Закону, котрі вступили в дію з 1 січня 2006 року.
Наразі багато хто говорить, що згадані зміни внесені передчасно, а сама Конституція потребує досконалення. Залишимо цю тему для дискусій політикам, радше подивимось, як основні положення цього важливого документа впроваджуються в життя, зокрема право громадян на соціальний захист у разі безробіття з незалежних від них причинах, при втраті працездатності, інвалідності, з настанням похилого віку.
Важливою складовою соціальної політики держави, як підкреслюється в Основному Законі, є допомога сім’ям з дітьми, турбота про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про це ми попросили розповісти Олену Петрівну КИТАЙСЬКУ, начальника Головного управління праці та соціальної політики облдержадміністрації.
– На моє переконання, Конституція України – це головна книга життя нашого суспільства, і тут не треба гаяти часу на суперечки з приводу досконалості чи недосконалості цієї книги, а займатися ділом, наполегливою, копіткою працею дбати, щоб положення Основного Закону діяли чітко і злагоджено – адже, ніде правди діти, значна частина їх залишається поки що тільки гаслами.
На сьогодні у нашій державі, згідно з Конституцією, прийнято низку законів та інших правових актів щодо соціального захисту най¬вразливіших верств населення. Так, соціальна підтримка сімей з дітьми, малозабезпечених родин, інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів здійснюється від¬повідно до Законів України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”. Ці закони встановлюють гарантований державою рівень грошової допомоги.
У поточному році помітно збільшено видатки для своєчасної виплати громадянам грошової підтримки у належних розмірах. За п’ять місяців понад 86 тисяч сімей області, в яких виховується 189 тисяч дітей, одержали грошову підтримку за рахунок держави на суму понад 80 млн гривень. Інваліди з дитинства та діти-інваліди – 8,4 млн грн, малозабезпеченим сім’ям надійшло 17,5 млн грн. Значні суми грошей виплачено сім’ям при народженні дитини. Понад 2,5 тисячі матерів, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (а наша установа виплачує грошову допомогу саме цій категорії громадян), одержали близько 24 млн грн.
Цьогоріч Кабміном, мабуть, вперше упорядковані грошові виплати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Згідно з його постановою, цій категорії дітей за принципом “гроші ходять за дитиною” у 2006 році вже виплачено близько 364 тис. грн, батькам-вихователям та прийомним батькам грошове забезпечення складає 165 тис. грн.
– Олено Петрівно, чимало цифр, наведених Вами, не всі зрозуміють. Могли б Ви їх конкретизувати прикладами?
– На соціальну допомогу саме цій категорії населення, про яку йшла мова, зараз виплачуються немалі гроші. Так, інвалід І групи отримує щомісячно 538,50 грн, інвалід ІІ групи – 287,20 грн, інвалід ІІІ групи – 215,40 грн. Додайте сюди ще надбавки кожній сім’ї по догляду та ін. Середній розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям за січень – березень поточного року становив 278,05 грн, що на 37,9% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
– А як же підвищення цін на ринку продуктів харчування, тарифів на житлово-комунальні послуги?
– Підвищення цін на природний газ і електроенергію для населення не призведе до погіршення матеріального становища соціально незахищених його верств, оскільки існуючий механізм пільг і субсидій покриває збільшення ціни на природний газ, а споживачі з високим прожитковим рівнем будуть сплачувати за газ за новими економічно обгрунтованими цінами. Уряд розробив низку заходів, спрямованих на компенсацію витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг. Вживаються заходи щодо підвищення доходів громадян, індексації грошових доходів відповідно до чинного законодавства, заходи по збереженню соціальних гарантій для осіб, які мають право на пільги з виплат житлово-комунальних послуг, збереження со¬ціальних гарантій для малозабезпечених громадян через механізм житлових субсидій, зростання заробітної плати та пенсій. Розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії з жовтня поточного року будуть додатково збільшені на 1,9% у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму до 366 грн.
– У ст. 46 Конституції України йдеться про необхідність створення мережі закладів для догляду за непрацездатними. Скіль¬ки таких закладів у нас і чи задовольняються вони наші потреби?
– Головному управлінню праці та соціальної політики підпорядковано десять будинків-інтернатів, із них 2 – геріатричних, 4 – психоневрологічних та 4 – дитячих. Загальна кількість проживаючих у них складає близько 2 тис. осіб, у тому числі 545 дітей-інвалідів. Останнім часом будинки-інтернати своєчасно та у повному обсязі фінансуються. Мешканці цих закладів одержують повноцінне харчування, якісне медичне лікування, забезпечені одягом, взуттям, м’яким та твердим інвентарем тощо. Влітку значній частині проживаючих, особливо дітям, виділяються путівки для санаторно-курортного лікування. З використанням новітніх методик проводяться реабілітаційні заходи, інтеграції та соціалізації дітей-інвалідів з урахуванням складнощів захворювання.
На жаль, мережа будинків-інтернатів, одержана нами у спадок ще від радянських часів, залишається незмінною. Для того, щоб вийти на європейський рівень обслуговування, для надання послуг за стандартами цивілізованих країн потрібні типові приміщення з впорядкованими терито¬ріями, сучасною лікувальною базою тощо. Не розвиваються комунальні та приватні заклади для догляду за непрацездатними, в яких можна отримувати високоякісні платні послуги.
Останнім часом добре себе зарекомендувала така форма соціального обслуговування літніх людей та інвалідів, як територіальні центри. Їх у нас 34. Тут є відділення обслуговування громадян вдома, відділення соціально-побутової та медико-соціальної реабілітації. У деяких районах виникла потреба відкрити при таких центрах стаціонарні відділення, де перебувають самотні люди похилого віку.
– Олено Петрівно, всі знають Вас як людину високого службового сум¬ління, людину творчу. Користуючись нагодою, хочу задати Вам запитання, яке, можливо, випадає із контексту нашої бесіди в цілому. Як Ви особисто оцінюєте діючу систему соціального захисту в країні?
– На жаль, наша система соціального захисту залишається незмінною ще з радянських часів. То ж зараз ми впритул наблизились до її як найскорішого реформування. В Україні запроваджується проект “Удосконалення системи соціальної допомоги”, який підтримується Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Мета цього проекту – суттєве підвищення системи соціальної допомоги в Україні шляхом посилення адресної допомоги та спрощення процедури її надання. Проект має сприяти успішному проведенню соціальних реформ, які спрямовані на зменшення рівня бідності та підвищення соціальної захищеності найбільш вразливих верств населення.
Серйозну роботу ми розпочинаємо по здійсненню заходів, які викладені у “Основних напрямах удосконалення системи соціальних виплат населенню”, затверджених Указом Президента України.
То ж є ідеї, є надія, бажання, щоб успішно просуватися тільки вперед і у розв’язанні проблем со¬ціальної політики держави.
