Ця зустріч відбулася напередодні святкування 10-річчя Конституції України. Цікаво було дізнатися, як реалізуються в області положення Конституції щодо вирішення проблем національних меншин. Про це нашому кореспондентові розповів начальник управління у справах національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації Петро Григорович ДЗІС, якому ми задали декілька запитань.

– Виповнилось 10 місяців з часу створення управління, яке Ви очолюєте. Розкажіть, будь ласка, як воно створювалося?

– До появи його у складі облдержадміністрації працював, як самостійний, відділ у справах релігій. Потім він об’єднався з відділом національностей, який був у складі управління по справах національностей та міграцій. Таким чином і з’явилось управління, яке я очолив.

– Від якої партії чи блоку Ви прийшли в облдержадмі¬ністрацію?

– Я позапартійний. Сподіваюсь, що мене взяли на роботу з урахуванням того, що я так чи інакше займався цими проблемами і маю певну підготовку як в теоретичному, так і в практичному плані.

– Хто Ви за фахом?

– Я закінчив історико-філоло¬гічний факультет відділення історії Кримського державного педагогічного інституту ім. М.В. Фрунзе (зараз Таврійський університет). Крім того, отримав політичну освіту у Вищій партійній школі.

– Де Ви працювали ра¬ніше?

– Починав у сільській школі вчителем історії та суспільствознавства у Татарбунарському ра¬йоні. Потім перейшов на партійну роботу. Працював штатним лектором партійного комітету, завідувачем відділу пропаганди та агітації райкому партії, консультантом обласного комітету партії, вчителем історії гімназії. Понад 11 років очолював спеціальну школу-інтернат.

– Які проблеми вирішує ваше управління?

– Насамперед, займається справами національно-культурних орга¬нізацій та релігій. Враховуючи те, що згідно з Законом України “Про національні меншини в Україні”, ст. 6, держава гарантує всім національним меншинам право на національно-культурну автономію: користування та навчання рідною мовою; вивчення рідної мови у державних навчальних закладах, або через національно-культурні товариства; розвиток національно-культурних традицій; використання символіки і відзначення національних свят; сповідування своєї релігії; задоволення потреб у літературі, мистецтві, ЗМІ, а також створення національно-культурних та навчальних закладів.

– Хто займається вирішенням цих питань у районах області?

– В районах ці функції виконують, як правило, працівники відділів внутрішньої політики райдержадміністрації.

– Які національно-культурні товариства є в області?

– Сьогодні на Одещині понад 100 національно-культурних орга¬нізацій. Міжнародна – одна. Три з них мають статус всеукраїнських, сорок обласних, тридцять міських, двадцять дев’ять районних. Треба підкреслити, що це саме національно-культурні, а не політичні орга¬нізації. І вирішують вони культурні, освітні, інформаційні проблеми.

– Чи займається ваше управління закордонним україн¬ством?

– Раніше управління у справах національностей та міграцій займалося, зокрема, закордонним українством. Окремим пунктом на це виділялися кошти із обласного бюджету. Зараз Міністерство закордонних справ України розробило проект програми щодо роботи з закордонним українством. Поки що ця програма не затверджена. Зрозуміло, що цими питаннями в цілому буде займатися МЗС України. А хто буде цим займатися на місцевому рівні, поки що вирішується.

– Як фінансується підтримка заходів національно-культурних товариств?

– Ви влучили в саме яблучко. Мова йде саме про підтримку, а не фінансування. На 2006 рік в обласному бюджеті на підтримку виділено 120 тисяч гривень. Ці гроші витрачаються на фінансування тих заходів, які провадять національно-культурні товариства. Крім того, при провадженні своїх заходів вони залучають кошти юридичних та фізичних осіб. А через консульські установи використовують кошти з своїх історичних батьківщин.

– Чи вивчали Ви досвід цієї роботи в інших областях України, за її межами?

– Вивчав досвід роботи у Херсонській та Миколаївській областях, а також у Республіці Молдові, де брав участь у святкуванні Днів слов’янської писемності та культури. Поїздка туди була не випадковою. Якщо брати до уваги національний склад населення, то Молдова і Одеська область схожі. Аналогічними питаннями там займається Бюро міжетнічних відносин. Під час поїздки ми не тільки обмінялися досвідом роботи, а й підписали програму співпраці, яка розрахована на два роки. Насамперед вона передбачає підтримку молдаван, які живуть в Одеській області, та українців, що мешкають у Молдові.

– З якими управліннями облдержадміністрації Ви працюєте у тісному зв’язку?

– Насамперед з управліннями освіти та наукової діяльності, внут¬рішньої політики та інформації, культури та туризму, міграційної служби.

– Як відбувається практична співпраця з національно-культурними організаціями?

– Перше – участь у тих заходах, які провадяться у цих орга¬нізаціях, фінансова підтримка цих заходів, надання організаційної та методичної допомоги, підтримка діяльності недільних шкіл, яких зараз в області 18. І головне – при управлінні створена Рада представників національно-культурних товариств. Вона відіграє, як на мене, дуже важливу роль у взаємодії між органами виконавчої влади та етнічними структурами на обласному рівні, сприяє налагодженню узгоджених дій між різними громадськими об’єднаннями національних меншин і координує їхні спільні дії та заходи. Рада є прикладом справді демократичного вирішення різноманітних питань міжетнічних відносин в області.

– Які найбільш відомі свята національних меншин від¬буваються на Одещині?

– Традиційними стали проведення міжнародних, всеукраїнських та обласних фестивалів. Чеський Плес, молдавський “Мерцишор”, “Флоріледалбе”, “Дністровська хвиля”, гагаузький “Гагауз сесі”, в’єтнамський “Во В’єтнам”, болгарські “Собор”, “Трифон Зарєзан”, дні польської, грецької, білоруської, корейської, німецької та інших культур.

– Хто із заступників голови облдержадміністрації курирує роботу вашого управління?

– Роботу управління курирує керівник апарату облдержадміністрації Анатолій Семенович Фєтєску. І це не випадково. Він уже багато років є президентом Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації. Людина працьовита, обов’язкова, толерантна, доброзичлива, дуже добре знає проблеми, з якими стикаються представники національних меншин. Його знають не тільки в області, Україні, а й за її межами. До речі, дуже схвально про нього відгукуються в Кишиневі, де я тільки-но побував і особисто у цьому пересвідчився. Ще до приходу в обласну державну адміністрацію він добре знав керівників національно-культурних організацій області та плідно з ними співпрацював.

– Скажіть, будь ласка, декілька слів про роботу відділу у справах релігій.

– За останні роки релігійна карта Одещини змінилася майже повністю. Якщо до 1991 року існувало не більше 4-5 конфесій, то тепер їх нараховується близько 50. Збудовано 88 нових храмів. Нині в користуванні громад перебуває 613 культових будівель та приміщень, які пристосовані під культові. Віруючим повернуто понад 300 колишніх культових споруд, які використовувались не за призначенням. Разом з тим бурхливий розвиток релігійного середовища виніс на поверхню громадського життя проблеми, вирішення яких має важливе значення як для релігійних організацій, так і для області в цілому. У зв’язку з цим, роботи у працівників відділу вистачає.

– Де і як висвітлюється діяльність національно-культурних товариств?

– В інформаційному просторі Одещини зареєстровано 18 друкованих періодичних видань, 7 з яких виходять постійно. Три з них розповсюджуються по усій Україні – молдавська “Лучаферул” та болгарські “Роден край” і “Украйна. Българско обозрение”. Обласна державна телерадіокомпанія транслює передачі мовами національних меншин – “Плаюл натал” (молдавською), “Роден край” (болгарською), “Ана тарафи” (гагаузькою). За останні два роки мовами національних меншин видруковано 7 книжок.

– Які заходи будуть провадитися у День Конституції?

– Таких заходів буде декілька, але головний з них – це фестиваль гагаузької культури, який відбуватиметься у Болграді саме 27-28 червня. В межах цього фестивалю гагаузьке товариство відзначить восьму річницю гагаузької обласної організації “Бірлік”. Головна мета цього заходу – практичне втілення в життя положень Конституції України, 10-річчя якої ми відзначаємо у ці дні.