Звичайно, демонстрацію художнього фільму «Іван Франко» простіше всього було б представити як захід, присвячений 150-річчю з дня народження великого українського письменника. І поставити крапку. Але учасників цієї куди більш довгострокової акції, чесно кажучи, найменше цікавила суто формальна галочка у звіті.
Ані для кого не секрет, що знайомство сьогоднішніх тінейджерів із золотим фондом вітчизняної класики – що літературної, що музичної, що театральної або кінематографічної – найчастіше залишає бажати кращого. Та й поняття «культура» взагалі для багатьох з них навряд чи не обмежується горезвісними «Гаррі Поттером», парою-трійкою миттєво-модних телевізійних кліпів та вабливою рекламою низькопробних нічних клубів. Чи треба говорити про те, наскільки пригнічує подібний стан речей кожного, хто безпосередньо працює з так званим дитячо-юнацьким контингентом?!
Однак, одна справа просто констатувати ситуацію, а зовсім інша – виправляти її. Завідувачка Одеського міськвно Наталя Савельєва і директор Російського театру Олександр Копайгора обрали друге. А саме – вирішили дати учням можливість за спеціальним абонементом і в театрі побувати, і фільм подивитися, і музику послухати. І водночас – максимально наблизити цю культурну програму до конкретного змісту навчальних планів з гуманітарних дисциплін.
Для початку – знайшли розуміння у міського керівництва. А коли знадобилася допомога з боку «обласних колег» – як звичайно, охоче підключилася до доброї справи директорка-розпорядниця обласної філармонії Галина Зіцер. Що ж до генерального директора обласного «Кіновідеопрокату» Івана Бодюла, то його тим більше не здивуєш пропозицією проілюструвати з великого екрану шкільний курс літератури: вже багато років саме це й вважають регіональні кіновідеопрокатники одним із пріоритетів своєї роботи. Та й де, як не в них, можна було б сьогодні швидко й без проблем знайти і вже згадуваний фільм про Івана Франка, й фірмовий автономний комплект відеопроекційної апаратури, що виявився досить до речі для його демонстрації.
Коротко кажучи, до солідної зали Палацу культури політехнічного університету з кінця вересня і до початку листопада зачастили учні. Тим більше, що саме за творами Івана Франка багато хто з них і має найближчим часом писати твір. А вже «для повного щастя» керівники міськвно пообіцяли воістину королівський подарунок: авторам кращих творів будуть вручені мобільні телефони. Ось, на ділі, і пряме поєднання приємного із корисним.
І наостанок – про те, про що зазвичай соромливо мовчать у подібних випадках. Про «ціну питання». Про гроші, які нині змушені рахувати майже чи не в кожній сім’ї. Отож, вартість абонементів, які, нагадаємо, є для учнів єдиним «усюдиходом» і в кіно, й до театру, і в філармонію – істотно нижча за ціни квитка до кожного із кінотеатрів міста, не кажучи вже про концертні зали. А ось реальна користь і віддача від цієї акції говорить сама за себе: принаймні, для багатьох юних одеситів справжнім одкровенням вчасно виявився золотий пласт української культури.
