Пам'ятаю, як після виборів міського голови у 2002 році в Білгороді-Дністровському, мені довелось спілкуватися з одним з аутсайдерів на цю посаду. Ображений програшем колишній кандидат, до речі, людина досить компетентна, затято переконував мене, що проект газифікації по дну Дністровського лиману – фікція найчистішої води. Свої докази він аргументував тридцятьма роками топтання на місці з цієї проблеми. До цього часу Білгород-Дністровський залишався єдиним з міст обласного підпорядкування, яке опалюється дорогим мазутом...
Проте життя показало: багато з того, що за місцевими мірками виглядає нездійсненним, досить легко розв’язується за допомогою державної руки вищого рангу. Проте при цьому головною визначальною умовою є синхронізація фінансування і нормативних термінів будівництва.
10 жовтня 2003 року на березі лиману з боку Білгорода-Дністровського стартувало будівництво підводної частини газопроводу. 24 серпня 2004-го об'єкт було введено в експлуатацію: попередній Президент України Леонід Кучма прилетів особисто, щоб запалити газовий смолоскип на Білгород-Дністровській ГРС. Буквально через два місяці після цього блакитне паливо одержала міська центральна котельня, яка обслуговує близько 70% міських соціальних об'єктів і житлофонду, що одержують теплоносії централізовано.
Сьогодні, коли на тривалий період часу газові акценти виявилися зміщеними у політичну площину і зосередилися, в основному, навколо ціни на газ і різке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, оптимістичні розмови про довгоочікуваний природний газ на публічному рівні вщухли. Хоча подальша газифікація не лише міста, але і частини Білгород-Дністровського району триває «незважаючи» і «всупереч».
Газифікація триває!
Про те, що газифікація Білгорода-Дністровського і району, відрізаних водною гладдю лиману від області, має стратегічну мету, не бачить хіба що сліпий. Оскільки в комплексі з перспективою спорудження мосту через Білгород-Дністровський лиман можливості для Задністров’я відкриваються досить широкі. І в цьому разі на карту буде поставлено не лише інтенсивне використання найпотужнішого рекреаційного потенціалу краю, але і надання гідного життя громадам, які мешкають на цій території. Отже, робота триває.
Керівництво Білгород-Дністровським міським управлінням капітального будівництва, до компетенції якого входять і питання спорудження підвідних газопроводів, незмінно від дня його заснування здійснює Микола Іванович Сердюк.
– Введення в експлуатацію першої черги магістрального газопроводу у 2003-2004 році виявилося лише відправною точкою для подальших кроків, – розповідає він. – Наступними кроками стане повна газифікація регіону і поетапна – всього міста.
Для подальшого розвитку міста і району, паралельно з будівництвом першої черги, профільним київським інститутом «Укргазпроект» була виконана проектна робота «Джерела газопостачання Білгород-Дністровського району».
Відповідно до неї місто і район повинні газифікуватися двома каналами. Це – Овідіопольський напрямок, звідки і була проведена перша черга. А також Тарутинський – Тарутине – Арциз – Сарата – Білгород-Дністровський, втілення в життя якого передбачається у пізніші терміни.
На даний час намічено спорудження другої черги відводу на Білгород-Дністровський. Це – 12 км магістрального газопроводу високого тиску, який пройде по Овідіопольському району, точніше, від місця підключення до газопроводу Роздільна – Одеса до ГРС Овідіополь, – точки, де було виконано врізання першої черги.
Цей проект, разом з відведенням земель, які пройшли всі узгодження, у стадії готовності перебуває на затвердженні в облдержадміністрації. Але головне, як підкреслює начальник управління капбудівництва Микола Сердюк, він є у плані будівництва управління магістральних газопроводів «Прикарпатрансгаз» на 2006 рік з перехідною можливістю будівництва у 2007 році. Іншими словами, при нормативному терміні будівництва 8 місяців до здійснення цієї магістральної споруди необхідно розпочати найближчим часом. І будувати навіть у зимовий період, задовго до початку нового сільськогосподарського сезону.
Порядок фінансування проекту другої черги повторюється, як і при будівництві першої. Газопровід фінансується за рахунок «Нафтогаз Україна» з перерахуванням коштів «Прикарпаттрансгазу». При проведенні тендера генеральним підрядником оголошена «Київська газобудівна компанія».
Подробиці і перспективи
Які перспективи відкриються при включенні у роботу другої черги газопроводу? Сьогодні до Білгорода-Дністровського надходить 7 тисяч кубометрів газу за годину. Будівництво ж другої черги збільшує потужність газопроводу більш ніж утричі! 12 км газової труби, прокладеної через Овідіопольський район, це 22 тисячі кубометрів газу за годину.
Спеціалісти стверджують, за точними розрахунками при максимальному тиску в трубі до 75 кг трубопровід, який лежить на дні лиману, виявиться здатним пропустити до 90 мільйонів кубічних метрів газу на рік! При тому, що обрахований (необхідний для 100% газифікації міста і всього району) обсяг становить 120 мільйонів кубометрів метрів газу на рік. Цього буде достатньо, щоб задовольняти необхідні потреби, поки газ не прийде і з Тарутинського боку.
За кошторисом, затвердженим Білгород-Дністровським виконкомом (у цінах 2004 року), для другої черги буде потрібно 8,5 млн гривень. Сьогодні, з врахуванням подорожчання, газопровід вже коштуватиме в межах 12 з лишком мільйонів.
Як підкреслив у розмові Микола Сердюк, за умови технічної можливості від збудованої ГРС з гарантованою подачею блакитного палива будуть газифіковані об'єкти в радіусі 20 км. Серед них такі найважливіші оздоровчі центри, як селища Затока і Сергіївка.
Робочий проект 21-кілометрового газопроводу високого тиску у напрямку до селища міського типу Сергіївка виконано у 2005 році. Траса по шляху до Сергіївки спроектована таким чином, щоб було охоплено якнайбільше сіл району: Салгани, Шабо, Прибережне, Абрикосове, Вигін, Привітне, Софіївка, Біленьке. Сьогодні проектом газифікації сіл керівництво Білгород-Дністровського району займається впритул. Оскільки будівництво газопроводу, проектна вартість якого в цінах 2005 року становить 12 млн 169 тисяч, можна сказати, розпочалося.
У 2005 році за поданням Кабміну з Держбюджету на цей об'єкт було заплановано 3 млн 100 тисяч, однак надійшло лише 500 тисяч. Ізольовані труби завдовжки 2 км 134 метри, закуплені на цю суму, поступово іржавіють на складі, очікуючи своєї черги.
Для продовження будівництва газопроводу на Сергіївку у 2007 році заявку виконано. Нормативний термін 12 місяців. Якщо з держбюджету, скажімо, у вигляді субвенцій, все-таки виділять решту 2,5 мільйона, то можливість мати в Сергіївці блакитне паливо у 2007 році стає реальністю.
У Білгороді-Дністровському також виконуються проекти з газифікації двох третин міста.
