З 10 жовтня до виконання посадових обов'язків начальника Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря приступив Михайло Яцков. Першим його «виходом у світ» було спілкування із громадянами на прямій телефонній лінії.
Михайло Володимирович Яцков
Наказом міністра з охорони довкілля України № 230-0 від 09.10.06 призначений начальником Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.
Народився 29 квітня 1964 року у м. Горлівці Донецької області. Закінчив Вищі курси Міністерства внутрішніх справ СРСР з підготовки оперативних уповноважених БХСС, Горлівський машинобудівний коледж за фахом бухгалтерський облік та аудит, Донецький державний університет за фахом юрист-правознавець, Краматорський індустріальний інститут за фахом машини та технології ливарного виробництва. Виховує трьох дітей.
До цього він очолював податкову міліцію Херсонської області, тому добре знайомий із принципами роботи контролюючих органів. За його словами, адаптація до нових умов для нього не становить труднощів, оскільки діяльність Інспекції регламентується пакетом законів, з якими він стикався на практиці. Він упевнений, що його вища технічна та юридична освіта, доповнені знаннями у економічному коледжі, допоможуть швидко вникнути в специфіку інспектування морського середовища. Сам М. Яцков зараховує себе до керівників, які не вважають за потрібне починати роботу зі зміни кадрового складу. Однак він прихильник уважного ставлення до виконавської дисципліни кожного співробітника.
Обговоренню найбільше підлягали питання дотримання природоохоронного законодавства під час контролю за станом морського середовища. Для його здійснення у рамках повноважень, покладених на інспекцію, на думку М. Яцкова, насамперед варто зупинитися на технічному оснащенні служби.
– Недостатнє технічне забезпечення не дозволяє фахівцям даного підрозділу здійснювати повноцінний контроль, – сказав він. – Практично на ходу в інспекції лише катер «Україна». І це при тому, що берегова смуга від Скадовська до Рені, що перебуває в зоні відповідальності, понад 800 км. Дане питання було поставлено перед Міністерством навколишнього природного середовища України. У результаті під кінець року інспекція буде забезпечена 5 катерами, які зможуть ходити як по внутрішніх, так і по територіальних водах.
Також не може на належному рівні здійснюватися контроль за скиданнями льяльних та інших нафтомістких вод. Причина та ж: недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Не провадиться авіаційне патрулювання прибережних вод Чорного моря. Так наприклад, при розливі в Одеському порту 18 серпня із контейнеровоза «СМА CGM AEGEAN” (прапор Ліберії) частина нафтопродуктів вийшла за межі внутрішньої акваторії порту, однак з’ясувати, як поширюється пляма, не було можливості. Як наслідок, понад 1 тонну нафтопродуктів було викинуто на берег. Накладає відбиток на інспекційну діяльність й відсутність автотранспорту.
Проте, інспекція провадить постійний моніторинг якості морських вод по затвердженому 31 створу, що враховують вплив на Чорне море основних джерел забруднення. За 9 місяців 2006 року було відібрано понад 3297 проб. Результати хімічних аналізів показали, що в акваторіях портів регіону й у морських водах пляжів за цей період не було перевищень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Винятком виявилася лише вищезгадана аварійна ситуація із контейнеровозом, коли в морське середовище потрапило понад 74 тонни мазуту. У результаті вжитих заходів показники нормалізувалися вже через тиждень.
Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси, у порядку забезпечення позовних вимог, судно 23 серпня 2006 року було взято під арешт. Позивачем у даному випадку виступала Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.
15 вересня 2006 року суд прийняв банківські гарантії від АКІБ “Укрсиббанк” щодо відшкодування збитку, завданого довкіллю.
На останньому засіданні суду, що відбулося 24 жовтня 2006 року, було винесено рішення щодо задоволення позовних вимог міжрайонної природоохоронної прокуратури Одеської області в інтересах держави (в особі Інспекції) у розмірі 24 млн 496 тис. 238 доларів 68 центів США. Компанія, що є власником судна, має виплатити названу суму у повному обсязі. На жаль, на сьогодні немає офіційних даних про те, чи подано представниками судновласницької компанії апеляційну скаргу на рішення суду. Але за логікою речей вона має з'явитися. Тому можна припустити, що справа дещо затягнеться.
Після закінчення цієї епопеї відповідно до ст. 64 п. 5 Закону України “Про держбюджет України на 2006 рік” і ст. 47 Закону України “Про охорону довкілля” ці гроші мають бути перераховані до місцевих бюджетів. Інспекції, незважаючи на те, що їй так не вистачає коштів на розвиток, із цієї суми відрахувань не буде. Так само їх немає від стягнених штрафів, хоча за їхньою величиною Інспекція перебуває на першому місці, оскільки йдеться про суми понад 294 тис. грн. Величина стягнених збитків перевищує 2 млн 600 тис. грн.
Однак з 2000 року скасовано відрахування 20% коштів від отриманої суми на користь Інспекції, хоча раніше так було. І це при тому, що їй гостро не вистачає фінансів на розвиток!
Не менш важливою проблемою є стимулювання порушників за допомогою штрафних санкцій, якщо джерелом забруднення виявився береговий об'єкт. Вони настільки низькі, що підприємству легше оплатити штраф, аніж провадити роботи з будівництва очисних споруд та заміни каналізаційних колекторів. Так, наприклад, підприємством житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради смт Чорноморське (Чабанка) у результаті аварійної ситуації на каналізаційно-насосній станції № 3 відбулося скидання стічних вод в акваторію Чорного моря обсягом 8300 куб. м. При цьому збиток, завданий довкіллю, склав 17 грн 4 коп. Тому Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря ініціювала перед Мінприродою України питання про зміну цієї частини законодавства.
