Кримінал

СМЕРТЕЛЬНІ БОРГИ

Цей день для дружини одного з одеських підприємців почався дуже звичайно. Молода жінка провела чоловіка на роботу і стала займатися дітьми – у родині росло двоє малят. З чоловіком їй пощастило: дружину кохав, про дітей піклувався. Дім – повна чаша в одному із найпрестижніших районів Одеси. Усі вечори чоловік і батько був з родиною, попередньо обговорюючи з дружиною, як саме і де вони будуть відпочивати у вихідні.

От і цієї п'ятниці молода жінка чекала дзвінка від чоловіка. Однак на зв'язок він не виходив. Дзвінки на мобільний жодного результату не дали: телефон було відключено.

У сорокарічного бізнесмена в житті існували дві приваби: родина і робота. Загулів у нього не було, тому молода жінка дуже стривожилася: що може статися серед білого дня з молодим, здоровим, забезпеченим, який має серйозний бізнес, чоловіком? Тільки нещастя. Вихід був один: звертатися по допомогу до міліції. Повідомивши прикмети чоловіка і те, на якому автомобілі він їздить, жінка розповіла співробітникам міліції і про те, що у чоловіка був серйозний судовий конфлікт.

Справа в тому, що бізнесмен з компаньйонами свого часу позичив чималу суму – сотні тисяч доларів – під заставу престижної нерухомості. За минулий час цей борг, з огляду на зростання вартості нерухомості та інші складові, виріс до декількох мільйонів доларів. Позичаючи гроші, компаньйони і не підозрювали, що борг їм віддавати не збираються. Втім, як і багатьом іншим людям, у яких теж позичалися чималі суми.

Позичальник грошей не віддав і віддавати не збирався, тому компаньйони ініціювали судовий процес. Одержавши цю інформацію, співробітники міліції стали відпрацьовувати версії, паралельно оголосивши машину зниклого бізнесмена – «джип» у розшук.

…На посту, неподалік від полів зрошення, стояли співробітники ДАІ. Розташувалися вони в тому місці, де міліція ніколи не стоїть, і рідко хто їздить взагалі. Вирішили перевірити цю ділянку про усяк випадок, а раптом спрацює чинник несподіванки. Він і спрацював. Місцем дислокації силовиків була ділянка окружної дороги, неподалік від якої проходив канал, що відокремлює лиман від моря. Уся дорога попереду була покрита водою, тому транспорту тут, далеко не в найпожвавленішому навіть у світлий час дня місці, не очікувалося. Тому-то співробітники ДАІ і здивувалися, побачивши фари машини, яка їхала в їхньому напрямку. Під'їхавши досить близько, водій включив дальнє освітлення і побачив пост ДАІ. Після цього фари невідомої машини згасли, і співробітники Державтоінспекції поїхали назустріч. Автомобіль стояв з відкритими дверцятами, на водійському місці нікого не було, як не було і слідів боротьби і якого-небудь безладдя в салоні. Документи водія лежали перед лобовим склом на «торпеді». Шукати водія в прилеглих кущах сенсу не було: поля зрошення – гибле місце. Тому вирішили перевірити кинуте авто за базами даних «Автомобіль». Доки займалися цим, на занедбаній вічно порожній дорозі з’явився ще один автомобіль – «Волга». Перевірили документи, техпаспорт (який водій знайшов у машині з превеликими труднощами), «помилувалися» на п'яного пасажира і відпустили авто. А буквально через кілька хвилин знайшли “джип”, оголошений у розшук.

Тим часом дружина зниклого бізнесмена розповіла оперативникам, що позичальник, з яким у її чоловіка серйозний конфлікт, їздить на «Волзі». Після цього залишалося тільки затримати «Волгу», що засвітилася на посту ДАІ біля полів зрошення...

Її господар, бізнесмен, який не встиг ще протверезіти після поїздки, слів, відверто скажемо, при затримці не добирав. Особливо від цього чоловіка в недешевих окулярах, який зображував із себе як мінімум мільярдера, діставалося міліції і всім її співробітникам. Правоохоронців він обзивав останніми словами і малював перед ними дуже «райдужні» перспективи майбутнього і проблеми в професійній кар'єрі. Однак силовики не розгубилися і все-таки затримали цього лайливця.

Проблем, до речі, собі цим вони створили більш ніж досить. Крім специфічної звички цього представника бізнесу десять разів відповідати по-різному на те саме запитання (і завжди говорити неправду), його періодично брали під захист досить серйозні люди. Та й дуже відчутний тиск слідчим випробувати доводилося не раз і не два.

Дійшло до смішного: з одного великого обласного центру приїхав колишній серйозний злочинець, а нині зразковий бізнесмен, і спробував заступитися за «чесного партнера по бізнесу». Щоправда, зустрівшись зі слідчими і переговоривши, поспішив ретируватися, пояснивши, що поняття не мав про те, за що затримано його ділового партнера, і слізно просив жодним чином не згадувати його прізвище як партнера і заступника за цього мерзотника.

Тому, що бізнесмен-позичальник почав терміново «хворіти», легко змінюючи лікарні і діагнози, співробітники міліції навіть не здивувалися. Спокійно поставилися вони і до чуток про те, як злі недобрі міліціонери хочуть затримати депутата-бізнесмена. У цих неспокійних обставинах опери напружено працювали, відновлюючи з дрібних фрагментів підготовку і реалізацію страшного злочину.

Отже, бізнесмен, що пропав, був найбільш послідовним і законослухняним кредитором. Він звертався до судів з позовами і вигравав усі процеси. Більш того, він настільки завзято і наполегливо обстоював свою правоту, що зміг повернути практично всі позичені колись гроші, цілком позбавивши свого суперника надії на кошти, що залишилися, почати бізнес з нуля. Потроху у позичальника було за борги відібрано практично все, у його збудженому мозку зародилася думка, що головний винуватець усіх його нещасть – щасливий кредитор, зупинити якого було неможливо. Залишалося вбити.

У водія (він же охоронець) власника «Волги» були іногородні знайомі-ледарі, готові за мінімальну суму виконати будь-як роботу – чи викрадення чи усунення кого завгодно.

Потенційну жертву відслідковували протягом місяця, вивчаючи всі її звички і маршрути. «Джип» бізнесмена зупинили по дорозі додому, на 9-й станції Великого Фонтану, серед приватних будинків. Працювали, як у кіно. Дорогу перекрили «Волгою», змусивши чоловіка вийти з позадорожника. «Опонент» теж вийшов з «Волги». Вони почали «розмовляти». Далі усе відбувалося за класичною схемою викрадення: на дорогу вискочило кілька людей (поодинці досить високого і дужого чоловіка було не здолати), кілька разів вдарили занадто принципового бізнесмена по голові, кинули в його ж машину і відвезли до селища НАТІ. За високими мурами приватних будинків, на неширокій дорозі, біля сусідських вікон у цей момент нікого не було, і викрадення пройшло непоміченим...

У НАТІ у викраденого, зажадали 10 мільйонів доларів. Сума була нереальною, що і намагався пояснити викрадачам уже безпомічний бізнесмен. Однак, перш ніж дати команду на знищення, замовник викрадення – власник «Волги» – пояснив заручнику, що саме в десять мільйонів умовних одиниць він оцінив весь збиток, що йому завдав кредитор своєю принциповістю.

Чоловіка вивезли на берег Тилігульського лиману до заздалегідь знайденого місця і там задушили. Хотіли втопити тіло, але не змогли використати підготовлений для цього надувний човен: не виявилося насоса, щоб його накачати...

Виконавців через тиждень після вбивства затримували в різних містах і областях. Одержавши після виконання замовлення по 600-700 доларів (так мало, тому що вибити 10 мільйонів не вдалося), вони роз'їхалися по домівках. Чотирьох чоловік затримали, використовуючи всі можливі оперативні і технічні засоби, залучаючи місцеву міліцію.

Скажемо чесно, опери їхали на день, а приїжджали через тиждень. Злочинці робили все, як у кіно. Відразу ж позбулися мобільних телефонів і, що називається, лягли на дно. Однак непрацюючий бандитський контингент добре знала місцева міліція, тому спіймали всіх чотирьох. До речі, можливо, цим і врятували їх від смерті, тому що замовник вбивства планував знищити виконавців.

Зараз вивчається вся ретельно зібрана доказова база. Можливо, спливуть і нові подробиці, адже дуже дивно зник кредитор розбійного бізнесмена в іншому регіоні. Той же звично заперечує все, але факти – уперта річ, і долю одурманеного запахом грошей і крові Н. вирішить суд.

Альона ВОЙТЕНКО, «Одеські вісті»

ВБИВЦІ – «РЕМОНТНИКИ»

Два трупи – чоловіка і дружини – було знайдено в одній із квартир на вулиці Ришельєвській в Одесі. Жертвам – чоловікові та жінці – було завдано смертельних тілесних ушкоджень: різані рани шиї, колото-рубені рани голови. В квартирі пропали коштовності.

Того ж дня в пункті прийому металобрухту на Овідіопольській дорозі з аналогічними тілесними ушкодженнями було знайдено трупи родичів загиблої жінки – сина і колишнього чоловіка.

Розслідуванням вбивства зайнялися працівники карного розшуку. Незабаром ними було затримано осіб, які займалися ремонтними роботами в квартирі вбитих, вилучено низку речових доказів, що переконливо свідчили про те, що саме затримані приватні ремонтники і скоїли жахливий злочин.

Жорстокість і цинізм, з якими вбили господарів житла і можливих свідків, призводить до думки про те, що цей злочин – не перший і, можливо, за “будівельниками” – ціла серія кривавих убивств.

Метод, який використовували злочинці, досить простий: вони наймалися на роботу у багату квартиру, входили в довіру до господарів. Потім до замків відремонтованого житла підбиралися ключі і здійснювалися злочини. Притому жертви про “робітників” зазвичай не знали нічого, крім їхніх імен...

Наш кор.

Выпуск: 

Схожі статті