Державний архів Одеської області – один з найдавніших в Україні. Торік він відзначив своє 85-річчя. Мабуть, кожен з нас, проходячи повз масивний трохи похмурий будинок, відчуває щось схоже на священний трепет: тут зберігається наша історія.
Як і кожна архівна установа, Державний архів Одеської області виконує завдання збереження історичних документів, їх обліку і використання – для науково-дослідної роботи, одержання різного роду довідкової інформації тощо. Послугами архіву користуються вчені, краєзнавці, письменники, а також всі бажаючі. Втім, останнім часом, і це добре відомо всім зацікавленим особам, читальну залу архіву закрито у зв’язку з аварійним станом будинку. Проте планові показники перевиконуються, наукова робота провадиться, регулярно виходять книжки, створені на основі документів, які зберігаються в архіві.
Тобто, своє завдання працівники архіву виконують, – за що їм величезна вдячність! Особливо, якщо взяти до уваги, за яких умов їм доводиться працювати. Мало того, що будинок аварійний... Колишня Бродська синагога, у якій розташовано архів, не відповідає тим вимогам, які повинні висуватися до подібного роду установ. Резонне запитання, – невже не можна надати нашому головному архівному сховищу гідне приміщення? І в кого ж шукати відповідь на нього, як не в директора Державного архіву Одеської області – Івана Івановича Ніточка.
За його словами, у даний час у Києві розв’язується питання про надання архівові одного з корпусів колишнього інституту Сухопутних військ. Про це клопочуться керівники й області, і міста. Якщо буде ухвалено позитивне рішення, воно, вважає Іван Іванович Ніточка, буде подібне до дива – збудеться мрія архівістів.
– У цьому будинку буде досить місця і ми зможемо знову розпочати приймати на збереження архівні документи з районів області – через відсутність вільних площ ми не приймаємо їх з 1986 року. А умови, в яких зберігаються унікальні документи, зокрема в Ізмаїльському архіві, жахливі – у цвілі, темряві, електроенергії немає, приміщення вологе.
Добре, якщо врахують всі ці обставини ті, від кого залежить “диво XXI століття”. До нашої загальної втіхи, у Державному архіві Одеської області гарантована збереженість документів від фізичного знищення.
