Чергове соціологічне опитування на тему «Чи бажають одесити до Євросоюзу й НАТО?» провела Одеська міська громадська організація «Лицом к лицу». Перше, що з’ясувалося після розмови із 457 громадянами Одеси, – невисока частка тих, хто щось знає про діяльність ЄС. Їх виявилося всього 18%.
З одного боку, це говорить про непоінформованість населення. Але, з другого – не менш імовірне припущення, що це викликано відсутністю глибокого інтересу до даного предмету дослідження. Адже сьогодні достатньо джерел і засобів, здатних задовольнити запити будь-яких претендентів на одержання додаткової інформації: було б бажання! Це припущення підтверджується й статистикою, наданою організаторами опитування – головою вищезгаданої громадської організації Олексієм Орловським і заступником директора Одеського громадського інституту соціальних технологій Володимиром Брудним.
Вони з’ясовували думки серед населення й чиновників. Виявилося, що серед держслужбовців удвічі більше тих, хто знайомий із принципами європейської та євроатлантичної інтеграції. Орієнтуватися у подібних питаннях їм належить за статусом. Але ж і усім іншим надані можливості одержувати інформацію про ЄС та НАТО. Однак вони ними не користуються.
Сама тема не нова й порушується часто. Але, як правило, тих, хто бажає брати участь в опитуваннях, небагато. Гадається, багато хто із представників українського середнього класу без жалю поміняв би свою «знежирену» зарплату й малозабезпечений побут на європейський рівень життя... Але до НАТО більшість українців вступати не бажають. Прихованою ж пружиною таких опитувань є те, що без вступу до американського Північноатлантичного блоку (який хоча й заявляє про свою мирну мету, але все ж таки – військовий) Україна не може бути прийнятою до Євросоюзу. Є й інший виток пружини: суперечність між позицією, задекларованою нашою державою при здобутті своєї незалежності, й пропонованим сьогодні приєднанням до блоку НАТО. Адже Україна оголосила себе країною позаблоковою. Цього положення ніхто не скасовував. Тому й можливий референдум, який за ідеєю повинен поставити крапку в суперечці, буде неправомочним поза залежністю від результату.
Анкета ж, пропонована громадянам волонтерами ГО «Лицом к лицу», часто фокусується на таких проблемах, як брак інформації, ресурсів, причому без уточнення – яких. Чинниками, які стримують перетворення України в державу Євроспівдружності, складачами запитальника названо відсутність єдності поглядів, відсутність бажання в людей й, зрештою, непрофесіоналізм чиновників. Але ані слова про економічне становище країни. Хоча Європа не поспішає прийняти нас в розкриті обійми саме через наше стрімке відставання від індустріально розвинених країн. І перш ніж з’ясовувати, наскільки всебічно ми інформовані щодо стану справ у ЄС, про користь від вступу до натовського блоку, не зайвим було б поцікавитися, наскільки добре люди розбираються у політичному житті рідної держави і які їхні уявлення про її господарський комплекс.
Дискусія про те, варто нам вступати чи не вступати до НАТО, була б ґрунтовнішою, якби її ініціатори розкрили, які переваги для українців і одеситів, зокрема, несе їхня згода бачити Україну членом блоку. Було б цікаво довідатися також, яку роль керівництво НАТО відводить Україні. А поки що в нас йде полеміка, Євросоюз заявив, що на 10 -15 років відмовляється від прийому нових членів, серед них і України...
