ЩО ПОСІЄШ – ТЕ Й ПОЖНЕШ
Перспективи фінансування агропромислового комплексу Одещини з обласного бюджету цього року – такій темі було присвячено чергову прес-конференцію, яка відбулася в Одеській обласній раді. Ситуацію змалювали голова постійної комісії з питань аграрної політики Олександр Каштанов та його заступник – Владислав Плешивцев. Були присутні також представники управління агропромислового розвитку облдержадміністрації.
Непідробну тривогу депутатів викликав такий факт: бюджетний запит на підтримку АПК з обласного бюджету керівництво облдержадміністрації запропонувало урізати майже у 10 разів. Замість 19,6 мільйона гривень – лише 2 мільйони. Чому? Можливо, справа в тому, що сума, яку запросили спочатку, була занадто великою? Візьмемо для порівняння інші цифри.
Порівнювати, як відомо, можна з іншими, а можна і із собою в інший відрізок часу. Однак, як не крути, однаково із запланованими витратами на АПК діється щось дивне. Для прикладу – Дніпропетровська область за останні п’ять років витрачає з відповідною метою близько 15 – 20 млн гривень щороку. Харківська область збільшила дотування сільського господарства з 1,5 млн гривень до 13 млн. Львівська область лише на розвиток тваринництва за рахунок коштів облбюджету виділила 8 млн! То чому Одеська область, яка завжди була одним із флагманів АПК, має настільки поступатися іншим регіонам?
Так само непереконливо виглядають згадані два мільйони й у порівнянні із сумами, які вкладала Одещина в сільське господарство раніше. З 2000 року з цією метою щороку виділялося в середньому 6-7 млн гривень. Минулого року обласний бюджет виділив на відповідні програми 14,6 млн грн. Якщо виходити з того, що обласний бюджет у цілому не став меншим, то витрати на АПК мали б залишитися приблизно на тому ж рівні. Замість цього – сюрприз, який навряд чи назвеш приємним.
– Члени нашої комісії дуже відповідально підійшли до розробки даного документа, – говорить Олександр Каштанов. – Під час чотирьох засідань разом із фахівцями відповідних управлінь ретельно вивчили всі факти й цифри. Перед Новим роком відбулася зустріч із керівництвом облдержадміністрації, де нас запевнили, що цей бюджетний запит знайде розуміння. Але минулого тижня нам було запропоновано скоротити суму пропонованого фінансування до 2 млн (600 тисяч грн на стабілізацію розвитку тваринництва й 1 млн 400 тисяч на програму «Зерно Одещини»). Якби йшлося про 14, або хоча б 10 млн – це було б ще якось пояснимо. Але така сміховинна сума... Чесно кажучи, спочатку ми вирішили, що це просто якась механічна помилка. Однак з’ясувалося, що помилки немає. Втім, ми ще не вважаємо ситуацію патовою. Члени комісії все ще сподіваються шляхом переговорів знайти спільну мову із представниками облдержадміністрації. А даний брифінг – один із кроків, спрямований на інформування громадськості.
Зрозуміло, присутніх журналістів цікавили мотиви дій облдержадміністрації. Мають же бути якісь пояснення подібної «економії»! На задані запитання Олександр Каштанов відповідав у тому дусі, що поки що члени комісії мають лише «здогади», але до найближчої (лютневої) сесії обласної ради вони сподіваються одержати й озвучити більш повну інформацію. Саме на цьому пленарному засіданні й мають розглядатися запропоновані зміни до бюджету. Втім, судячи з настрою присутніх членів комісії, якщо вони й готові на якісь компроміси, то вже ж ніяк не в десятикратному зменшенні...
– Справа в тому, що практично половина земель Одеської області перебуває в зоні ризикованого землеробства, – пояснював Владислав Плешивцев. – Крім виробництва зернових культур, важлива роль належить виноградарству й овочівництву. А це – великі витрати на зрошування землі. На сьогодні частину зрошуваних земель нами вже втрачено, тому що не всі насосні установки працюють. Тому півтора мільйона гривень було передбачено нами на придбання зрошувальних машин і систем, щоб поліпшити врожайність культур на поливних землях.
Звичайно, існує й дотація з держбюджету (це значні суми), але без фінансування певних обласних програм життєдіяльність нашого АПК практично неможлива. У людей багато питань з земельної реформи, існують і інші проблемні моменти. Нинішньої зими немає морозів, немає загартування в озимих, і якщо не буде снігу, ми можемо одержати проблеми із врожайністю.
В принципі, статус депутатів дозволяє нам і самостійно винести цю програму на розгляд сесії. Але нам хотілося б донести до мешканців області (а 40% їх живе саме в селі), що депутатський корпус дуже чітко реагує на ситуацію...
Отже, що ми маємо на сьогоднішній день? Обіцянка членів комісії «інформувати про подальші дії». А якщо говорити про загальну структуру витрат в АПК, то навіть 19,6 млн виглядають не настільки вже гігантською сумою. За підрахунками тих же фахівців управління агропромислового розвитку ОДА комплекс весняно-польових робіт обійдеться нашому регіону в 3,5 млрд гривень. Підраховано можливості сільськогосподарських підприємств і банківських структур, дотації з держбюджету... Та все ж, ці майже 20 млн стають серйозною підмогою – особливо для тих дрібних фермерських і селянських господарств, які не мають доступу до банківських кредитів і виживають багато в чому завдяки підтримці бюджету. До того ж, у цьому випадку як ніколи діє принцип «дорога ложка до обіду». За самою своєю природою сільськогосподарське виробництво має сезонний характер. За такої теплої зими вже в лютому прогнозується початок польових робіт. Потрібні пальне, запчастини, добрива, насіння, засоби захисту рослин... А на все це потрібні гроші. Саме в період міжсезоння до одержання наступного врожаю кожна гривня, вкладена в сільське господарство, дає віддачу у 30 – 100 разів... Можна навести й аргумент соціального характеру: лікарні й школи в сільській місцевості існують багато в чому завдяки підтримці сільгоспвиробників. Та й, зрештою, внесок цих же сільгоспвиробників до дохідної частини бюджету Одещини в десятки разів перевищує всі видані їм дотації. То ж невже вони не заслужили на увагу до своїх проблем? Втім, як ми вже говорили, учасники прес-конференції підкреслювали, що налаштовані на шлях переговорів.
Наталя БОНДАРЕНКО
З ВИЇЗДОМ НА МІСЦЕ
Робоча група депутатів Одеської обласної ради провела виїзне засідання у двох сільських радах нашої області – Маяківській (Біляївський район) та Надлиманській (Овідіопольський район).
Вивчалися два питання. Перше з них стосувалося адміністративно-територіальних кордонів між сільрадами, друге – роботи прилеглих очисних споруд. Крім депутатів облради Євгена Смоленського, Сергія Белюка та Сергія Демидова на зустрічі були присутні сільські голови, представники землевпорядних служб, а також голова Біляївської райдержадміністрації Ілля Тарлєв.
Суть першого питання, як ми вже говорили, зводилася до уточнення деяких адміністративно-територіальних моментів.
Фактично кордон між Маяківською та Надлиманською сільрадами є кордоном між Біляївським та Овідіопольським районами, по ньому ж йде дорога, побудована у 80-х роках минулого сторіччя. В одного із нинішніх сільських голів виникли сумніви щодо того, на чиїй території розташована дана дорога. Для з’ясування ситуації члени робочої групи рекомендували сторонам підняти відповідні документи.
Ось як прокоментував ситуацію заввідділу адміністративно-територіального устрою Одеської обласної ради Євген Смоленський:
– Ще у 1992 році в Україні розроблявся такий вид документації, як Проект формування кордонів сільських, селищних рад. У цих матеріалах чітко відображено й описано саме проходження кордону, які були узгоджені сесіями відповідних сільських та районних рад. Тому, якщо раптом виникають сумніви, якщо хтось із місцевих жителів починає згадувати історичні кордони, які формувалися ще за післявоєнних часів – необхідно звернутися до даних матеріалів.
Такі папери є в самих сільрадах, у районних відділах земельних ресурсів і в архіві державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землевпорядкування», яке провадило роботи щодо визначення кордонів. А оскільки подібна робота провадилася одночасно по території всієї України, ми рекомендуємо усім сільським головам підняти й вивчити ці документи, щоб уникнути можливих суперечок.
Що ж стосується другого питання... На території Надлиманської сільради розміщено очисні споруди, які обслуговують місто Теплодар. Після їхнього дослідження було виявлено факти пошкодження каналізаційного колектора. Стоки частково йдуть у плавні Дністровського лиману, що негативно позначається на екологічній ситуації в цій місцевості.
Необхідна реконструкція як очисних споруд, так і колектора. Це дуже дорогий захід. Але дане питання необхідно вирішувати, і якнайшвидше. Тому, напевно, ми будемо шукати інвестора. Поки що – на першому етапі – питання необхідно розглянути на засіданні постійних комісій обласної ради.
Прес-служба обласної ради
