Ранок. Біля заправного пункту СВК «Дружба», що в селі Мирному Кілійського району, рухається сільгосптехніка. Один за одним йдуть великі і малі трактори – із сівалками, боронами, трудівники-«газони». Бувалі в бувальцях машини ще радянського виробництва, що набігали по полях вже тисячі кілометрів, блищать на весняному сонці свіжою фарбою – до польових робіт механізатори упорядкували не тільки їхнє нутро, але і «причепурили» зовні. Заправники оперативно заливають у баки паливо – і механізатори тиснуть на газ, беручи курс на поля, які сьогодні позначив на карті господарства керуючий Володимир Ілліч Пікало.
Ось підкотив свій агрегат В’ячеслав Пєтухов, фахівець, за яким у селі міцно закріпилося звання «Механізатор № 1». Він трудиться в господарстві 24 роки, досконало володіє будь-якою технікою, майстерно здійснює усі види агротехнічних заходів: оранка, сівба, боронування, внесення добрив, культивація, а з початком жнив пересідає на комбайн. Прошу глянути в об’єктив.
– А куди руки подіти? – запитує В’ячеслав.
Напевно, це єдина життєва ситуація, коли «№ 1» не знає, куди подіти руки. Наступний у черзі на заправлення – Федот Лук’янович Москвичов. 45 років свого життя він провів за кермом. Його «газон» бігає вже понад двадцять років, а на вигляд майже як новий. – Машину спишуть тільки зі мною, але це, дасть Бог, буде ще не скоро! – сміється 67-літній водій.
Вантажівка Лук’яновича завжди на підхваті: вчасно підвозить на поля насіннєвий матеріал, добрива, інші вантажі, а з початком збирання від зорі до зорі буде курсувати між полем і током.
СВК «Дружба» – господарство багатогалузеве. Сьогодні основні сили кинуті на поля, де завершується сівба ранніх зернових, але це не означає, що можна упустити роботу на фермах. Справа поставлена так: кожен фахівець цілком відповідає за свою вахту. От радяться на ходу начальник машинного двору Анатолій Тимошенко, головний енергетик Петро Наумов і завідувач свиноферми, він же головний ветлікар Олександр Жужа. Від фахівців залежить, наскільки результативно спрацює колектив, у якому трудяться 240 чоловік.
У ці ранкові хвилини не змовкає телефон у кабінеті голови Володимира Прокоповича Тихонова – телефонують охочі закупити в СВК «Дружба» насіннєвий матеріал.
– Прокоповичу, у нас новина! – заглядає до кабінету бухгалтер. – На наш рахунок надійшла державна дотація на сівбу озимих.
Новина справді несподівана: в останні роки державні дотації надходили з великим запізненням, приносячи безліч фінансових проблем .
– А які види на врожай? – запитую.
– Ми поставили перед собою мету одержати 7,5 тисячі тонн зерна (а торік зібрали 6,4 тисячі тонн). Для цього нам потрібно тільки два дощики, – говорить головний агроном підприємства Ганна Іванівна Софронова. – Усі передумови для гарного врожаю в нас є: господарство закупило два вагони добрив, що уже внесені в ґрунт, чітко дотримується технологія, використовуємо кращі сорти насіння, причому, тільки елітні і першої репродукції. Техніка працює, пальне є, механізатори дуже стараються. Отож приїжджайте на жнива – сподіваюся, нам буде що показати.
