про навчання в Одеській національній академії харчових технологій розповідає ректор ОНАХТ, доктор технічних наук, професор, академік Б.В. ЄГОРОВ
– Богдане Вікторовичу, готуючись до зустрічі із Вами, я згадала нашу бесіду про вибір професії. В інтерв'ю «Як зробити кар'єру» Ви висловили своє переконання, що з часом випускники академій, університетів все одно постануть попереду тих, хто в гонитві за високим заробітком відмовився від диплома, мовляв, можна прожити й без нього... Минуло три роки, час вніс свої корективи... Чи не вплинули вони на Вашу думку?
– Ні, я, як і раніше, впевнений, що без вищої освіти справжня кар'єра неможлива. Людину з вузівським дипломом відрізняє не лише високий професійний рівень, але й більш досконалий спосіб мислення, комунікабельність, здатність до оперативних, грамотних рішень. Більше того, за цей період справді сталися зміни, але знову ж таки на користь вищої освіти. Відомо, що у 2005 році наша країна приєдналася до Болонського процесу, й відтепер у кожного студента з'явилася можливість навчатися... все життя. Багатоступеневу систему підготовки кадрів (молодший фахівець, бакалавр, фахівець, магістр) повністю впроваджено до нашої академії.
– Що це дає? Розтлумачте абітурієнтам докладніше... Адже все ж таки їх більше цікавить майбутня зарплата, місце роботи...
– Згодний. Але якщо їх цікавить добра зарплата, тобто, заробіток, без обмежень, то й кваліфікація при цьому теж має бути відповідною. Уявіть себе на місці керівника приватної фірми... Кого ви візьмете на роботу – просто технолога з переробки м'яса, чи технолога, який при цьому володіє другою спеціальністю економіста, є досвідченим комп’ютерником, знає іноземні мови? Зрозуміло, що перевагу віддасте другому... Та й вигідно це – платити добру зарплату одному широкому професіоналові, аніж утримувати великий штат вузьких фахівців. Як бачимо, взято курс на поліморфність навчання, максимальний розвиток здібностей студентів, що безумовно зміцнює основи майбутньої кар'єри. Постійний моніторинг проблем харчової галузі дозволяє нам оперативно оновлювати навчальні плани із урахуванням незмінно мінливих вимог ринку праці. Ми не звикли спочивати на лаврах, постійно перебуваємо у пошуку, в русі...
– Так, за якихось два роки вуз став переможцем регіонального конкурсу «Рейтинг популярності» серед вузів міста. Та й серед двохсот кращих вузів країни виявився на почесному місці.
– Ще одна новина – у квітні цього року рішенням десятого з'їзду Євразійської асоціації університетів нашу академію затверджено дійсним членом цього альянсу. Але, напевно, наших абітурієнтів, їхніх батьків хвилює інше – як позначаться ці перемоги й досягнення на їхніх долях? Відповідаю: насамперед, підвищилася конкурентоспроможність наших фахівців. Причому настільки, що вже сьогодні попит на них випереджає пропозицію. Про це говорять наші традиційні ярмарки вакансій, які ми двічі на рік провадимо в академії. За результатами останньої пропозицій від роботодавців надійшло більше, аніж у нас є випускників!
– Ось це справді сенсація! Адже досить часто чуєш: диплом є, роботи немає...
– Харчова та переробна галузь – найстабільніша й найрозвинутіша в будь-якій країні, і в будь-який час. Про це знають усі. Але не усі абітурієнти в курсі наших тісних контактів із провідними лідерами-підприємствами в цій сфері. Завдяки ефективній співпраці із провідними виробниками (ЗАТ «Укрелеваторпром», АТЗТ «Миронівський хлібопродукт», Одеський коньячний завод, «Одеський коровай», «Левада», «Гармаш» та інші) вирішуються не лише проблеми інтеграції науки та виробництва. Не менше трьох практик студенти проходять саме на виробництві, адже досвід, як відомо, найкращий вчитель. Добрі результати дає й спільна робота із департаментами Мінагрополітики та ДАК «Хліб України». Триває участь в обласній програмі «Регіональна ініціатива» – йдеться про внесок вчених академії до рішення найактуальніших проблем Одеського регіону. Колектив академії відзначено численними нагородами за інноваційну діяльність. Це – і диплом «За інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології», й медаль переможця Всеукраїнського конкурсу «Високі технології в освіті».
– На жаль, газетні рамки не дозволяють перерахувати усі ваші нагороди й досягнення, ясно лише одне – без міцного наукового фундаменту таку висоту не взяти...
– Так, в академії потужний, дієздатний науково-технічний потенціал. Насамперед, йдеться про десять наукових шкіл, вони широко відомі не лише в нашій країні. Підкреслю, що у нас працюють чотири лауреати Держпремії України, шість заслужених діячів науки й техніки, п'ять заслужених професорів, шістнадцять дійсних членів галузевих академій. То ж абітурієнти, які мріють про науку, потраплять до гідного середовища. Є в нас і аспірантура (з 15 спеціальностей) та докторантура (з 4 спеціальностей). Про масштаб наукових робіт говорить той факт, що академія взяла участь у розробці декількох проектів законів (про корми, зерно та інше), при цьому використовувалася сучасна законодавча база європейських країн, із урахуванням інтересів як виробника, так і споживача.
– Наскільки мені відомо, саме в академії харчових технологій уперше в регіоні з'явилася служба щодо захисту інтелектуальної власності та просуванні її об'єктів на ринок...
– Так, такий відділ сьогодні потрібний, тим більше що нам є що захищати й що просувати. Адже ми співпрацюємо із тридцятьма (!) закордонними університетами, академіями в рамках двосторонніх угод, постійно беремо участь у міжнародних виставках, ярмарках, симпозіумах. У нас прямі зв'язки із закордонними навчальними університетами, промисловими фірмами Європи, поступово освоюємо світовий ринок.
– Чи означає це, що студенти можуть потрапити за кордон, припустимо, проходити там практику?
– Ми вирішили й це питання. Тепер наші студенти можуть стажуватися в Іспанії та Німеччині, США та Канаді. І маю відзначити, рейтинг у них дуже непоганий, навіть на посаді дублерів вони виявилися на висоті. Недарма вже надходять запрошення, наприклад із Нью-Йорка, щодо їхнього працевлаштування. Але якщо відверто, то й у себе вдома можна непогано влаштуватися: адже попит на наших випускників удвічі випереджає число самих студентів...
Та й у цілому можливості наших вузів анітрохи не гірші за закордонні.
– Впевнена, після такої інформації багато випускників зацікавляться – чи легко вступити до академії...
– У нас досить гнучка система довузівської підготовки: ми не лише підвищуємо загальноосвітній рівень, але й серйозно профорієнтуємо абітурієнтів на майбутню професію. Вибір у них дуже великий – і підготовче відділення, й такі ж курси (від 29 до трьох тижнів!) Кожний обирає зручну для себе форму, але, незалежно від терміну курсів, навіть 3-місячних, може здати дострокові вступні іспити, адже випускні на курсах одночасно є вступними до академії. Мала академія харчових технологій (МАХТ) об'єднала старшокласників, яких цікавлять нові технології нашої галузі. Їхнє навчання закінчується рефератом та олімпіадою з математики. Її переможці зараховуються на держбюджетні місця. То ж кожен третій «малий академік» незабаром стає студентом «великої академії».
– А які спеціальності сьогодні найпрестижніші, як кажуть, нарозхват?
– Мені важко виділити якусь одну. Час диктує комплексний підхід до відбору фахівців. Наприклад, значний виробник м'ясних продуктів «Гармаш» бере в нас не лише технологів, але й економістів, менеджерів. Такий же принцип сповідують інші «маяки» нашої галузі – «Сандора», АВК, «Миронівський хлібопродукт». Якщо говорити про нові напрями, то ми нещодавно відкрили кафедру екології харчових продуктів і виробництв. Вже одержали ліцензію, відкриваємо магістратуру. Йдеться про безпеку продуктів харчування, сьогодні це дуже актуальна проблема. Тому ми беремо участь у розробці концепції створення сучасних продуктів харчування в рамках Європейської федерації харчової науки й технології.
