Мляві розмови щодо економії енергоресурсів провадилися в нашій країні давно. Стрімке підвищення уваги до проблеми сталося наприкінці 2005-го, під час «газової кризи». Поговорили – й забули? На ці запитання намагалися знайти відповідь учасники конференції «Практика енергозбереження у промисловості й на транспорті: технології та інвестиції. Ділимося досвідом-2007», яка відбулася в облдержадміністрації.
У пленарному засіданні брали участь гості із Києва – Микола Богдан, директор департаменту Національної агенції з ефективного використання енергоресурсів (НАЕР), та Антоніна Кузьменко, заступник директора департаменту Міністерства транспорту та зв'язку України. Обласну держадміністрацію репрезентувала начальник управління економічного аналізу та житлово-комунального господарства Євгенія Абрамова.
А. Кузьменко відзначила, що особливу увагу у сфері енергозбереження необхідно приділити транспорту та зв'язку. З цією метою буде виділено два з половиною мільярда доларів США за кредитними лініями європейських банків. Як відзначила у привітальному слові Є. Абрамова, для реальної економії енергоресурсів необхідно консолідувати зусилля влади й громадян.
Основними завданнями НАЕР є розробка державної політики у сфері енергозбереження та створення єдиної системи моніторингу споживання енергоресурсів. Поки що агенція одержала всього лише триста пропозицій щодо впровадження, які дозволяють заощаджувати технології. Та й самі підприємці не дуже прагнуть змінювати ситуацію. Грім-то поки ще не гримнув!
Держава впровадить систему енергоаудиту. НАЕР працює над програмою розвитку нетрадиційних та відновних джерел енергії. Боротьбі із розкраданнями електроенергії, що набула небувалого розмаху, також приділено достатню увагу.
Потім йшлося про автотранспорт. За словами працівника «ДержавтотрансНДІпроекту» пана А. Закревського, ніхто точно не знає, скільки в Україні автомобілів! Офіційно – 7 мільйонів, реально 9. Парк автомашин застарів, енергомісткість його більша, аніж у розвинених країнах. Програма енергозбереження на автотранспорті є, але кошти на її реалізацію виділяються не в належному обсязі.
Відсутність енергетичної стратегії залізничного транспорту гальмує реформи. Електровози економічніші за тепловози. Перших – чверть від загального числа локомотивів, а перевозять половину вантажів. А газотепловози ще вигідніші. Але газ ми, начебто б, заощаджуємо... Тоді де ж, риторично запитував доповідач В. Доманський, економічні пиловугільні котельні? Де нові види котлів? Чи перейде наша країна на попередній розрахунок замовлення електроенергії, як це роблять у Європі? А голова комісії Української спілки промисловців та підприємців Є. Нікітін прямо заявив: змусити заощаджувати можна лише великими, у розмірі двохсот відсотків, штрафами за наднормативне використання енергії. І норми мають бути не річними, а місячними й навіть добовими.
Та що там електроенергія! В Одесі за годину втрачається 400 тонн води. Зовнішні труби теплопостачання служать від сили три роки й підлягають заміні, втрати тепла величезні. Тому керівництво міста, як повідомив присутнім заступник голови комісії з розвитку ПЕК Одеської міськради Андрій Любов, зважилося на експеримент у районі «Шкільний». У кожному із 30 будинків було встановлено індивідуальний тепловий пункт, який реагує на температуру повітря. Труби «укутали» якісною ізоляцією, що мала прослужити мінімум десять років. За масового застосування лише одних ізоматеріалів нового покоління місто змогло б заощаджувати до мільйона гривень на рік.
На конференції говорили не лише про проблеми. Учасники засідання могли ознайомитися із позитивним досвідом економії ресурсів у портах нашого регіону – Одеському, Іллічівському та «Южному». Одесити, наприклад, розробили систему компенсації реактивних навантажень і впроваджують перетворювачі частоти. Установки очищення морської води до рівня питної принесли южненцям прибуток більш ніж на триста тисяч гривень. Це розробка центру нетрадиційних зберігальних технологій (директор Ю. Омельченко). Центр також встановив сонячні гелієві панелі площею 145 кв. метрів на станції «Застава-ІІ», які окупилися за півтора року. Випускаються вітряки й портальні крани із економією електроенергії у 65 тисяч гривень.
Ідей багато. Була б у державних мужів воля до їх втілення – дивись, і не хапалися б за голову під час чергової енергокризи.
