Культура (у широкому розумінні цього поняття) зберігається там, де про неї постійно дбають. Незалежно від політичної кон’юнктури, якихось симпатій чи антипатій, матеріальних статків чи нестатків. Причому дбають не окремі індивідууми, дбає вся громада. Такими словами начальника відділу культури і туризму Фрунзівської райдержадміністрації Олексія Кузьмича Осійчука розпочалася наша з ним зустріч.
– Хіба це морально, по-господарськи і по-людськи, що споруджені ще за радянських часів розкішні Будинки культури, бібліотеки, інші культосвітні заклади у сільській місцевості почали на очах руйнуватися, розкрадатися, використовуватися не за прямим своїм призначенням?! – вів далі мій співрозмовник, трудовий стаж котрого в галузі налічує близько двох десятиліть. – Хіба це нормально, коли у тих приміщеннях, які ще вціліли, штатні працівники взимку сидять ледь не в кожухах? Не вистачає коштів? А коли їх вистачало? От чого не вистачає, так це бажання і, якщо хочете, душі... Як ви гадаєте, скільки грошей витрачено на ремонт районного Будинку культури, котрий ми з вами щойно оглянули? – звернувся до мене Олексій Кузьмич. Тут я мушу зробити ремарку. Будинок культури (він же – Центр культури і дозвілля) дійсно справляє враження, будучи архітектурною окрасою Фрунзівки. Оригінальний гостроверхий дах ніби полегшує і водночас освітлює будівлю. А всередині є все необхідне для змістовного дозвілля; дві бібліотеки (для дітей та дорослих) умебльовані і оздоблені по-сучасному (у кожній з них, між іншим, є комп’ютер з інтернетівським забезпеченням), кімнати для занять різними видами художньої самодіяльності, затишна зала майже на 700 глядацьких місць, робочі кабінети відділу культури, а в холлі на другому поверсі – ще й симпатичний фонтанчик з дикого каменю...
– Н-у-у, – міркую вголос, намагаючись дати відповідь на поставлене співрозмовником запитання, – у пів-мільйона гривень вклалися?
– Що ви! – вигукує посміхаючись Олексій Кузьмич. – Виділили нам на ремонт суму рівно у десять разів меншу. Але, як бачите, вистачило. Вистачило, бо працюють разом зі мною люди небайдужі. Більшість робіт вони виконували власноруч, вкладаючи у справу душу.
До небайдужих і ставлення небайдуже. Торік, з ініціативи О.К. Осійчука, на сесії райради була ухвалена районна програма розвитку культури на 2006 – 2007 роки. Її основні завдання – збереження закладів культури та їхньої матеріальної бази, відродження народних обрядових традицій, розвиток художньої самодіяльності.
У рамках програми на сьогодні спільно з сільськими і селищними радами відремонтовано Василівський, Глибокоярівський, Новозарицький сільські клуби, Будинки культури в Ониловому та Йосипівці, Глибокоярівську і Росіянівську сільські і Затишанську селищну бібліотеки, ведеться ремонт Затишанського Будинку культури.
Рішенням останньої сесії Фрунзівської райради виділено додаткові кошти з районного бюджету на ремонт Росіянівського, Мар’янівського, Карабанівського та Павлівського Будинків культури. За рахунок них же закінчують капітальний ремонт районної бібліотеки для дітей та юнацтва, продовжують впорядковувати Центр культури і дозвілля. Найближчим часом закуплять (гроші також уже виділені) три музичні центри для Василівського і Новозарицького клубів та Росіянівського Будинку культури. Для Центру культури та дозвілля придбано комп’ютерний ноут-бук. Між іншим, культпрацівники навчилися за рахунок платних послуг (бібліотечних, комп’ютерних і таке інше) заробляти кошти самотужки. Лише за п’ять місяців поточного року ними зароблено понад 20 тисяч гривень.
– Хай мені кіл на голові тешуть, але сільська культура є, вона розвивається, вплітаючись у ритми складного сьогодення, – вів далі Олексій Кузьмич. – Коли відкривали після ремонту Будинок культури в Ониловому, прийшли і мале, і старе, забувши про телевізорні та інші спокуси. Люди заходили до приміщення з благоговінням, як до храму. І виходили, після двохгодинного концерту колективів художньої самодіяльності, з світлими обличчями.
Що стосується аматорів сцени загалом, то вони сьогодні об’єднані майже у дев’ять десятків різножанрових колективів по району. Чотири з них носять звання народний і один – зразковий. Це – хор, духовий оркестр, фольклорний, вокальний та дитячий вокальний ансамблі районного Будинку культури. Готуються до присвоєння звання народного троїсті музики. Стало вже доброю традицією у січні проводити районний огляд колядників та щедрувальників, у котрому рік у рік кількість учасників збільшується. Цього року, наприклад, на центральному майдані Фрунзівки жителів і гостей райцентру до веселого дійства запросили 10 колективів з Йосипівки, Росіянівки, Ново-Шибки, Карабанового, Павлівки та інших сіл. Кожен з них пригощав присутніх власними, приготовленими за стародавніми рецептами різдвяними стравами: медяною кутею, варениками з сиром і картоплею, ковбасами, густим духмяним узваром.
Раз на два роки проводиться районний фестиваль художньої самодіяльності “Самоцвіти Фрунзівщини”. На цьому святі пісні, музики, танцю, художнього слова раз у раз відкриваються нові талановиті виконавці і художні колективи. Такі, наприклад, як дитячий вокальний ансамбль Фрунзівського Центру культури та дозвілля, солістки-вокалістки: Дана Борисова, Оксана Василинич, Надія Підгірна.
До речі, на обласному фестивалі дитячої та юнацької творчості “Сузір’я-2006” Оксана Василинич була удостоєна диплома ІІІ ступеня і запрошена до участі у заключному гала-концерті, а Ірина Чернишенко отримала диплом ІІ ступеню у номінації “Краща авторська пісня” на Всеукраїнському регіональному фестивалі військово-патріотичної пісні у Миколаєві. З успіхом виступив на обласному фестивалі-конкурсі та взяв участь у марш-параді кращих народний оркестр духових інструментів. Радують своїми виступами глядачів й інші відкриття “Самоцвітів Фрунзівщини”: Юрій Стрельбицький, Микола Димич, танцювальний колектив з Перехрестового під керівництвом Ганни Волошиної, Надія Демиденко із Затишшя, Каріна Каменська з Мар’янівки та багато інших здібних виконавців.
Не лише у місцевих жителів, викликають захоплення вироби фрунзівських народних умільців Анжели Кухарчук, Раїси Приходченко, Галини Корой, Катерини Кравчук, Валентини Науменко, Василя Демченка.
Начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації переймається не лише сьогоднішніми турботами, проблемами та успіхами, а й дбає про майбутнє. Зараз, з його легкої руки, понад два десятки молодих культпрацівників заочно здобувають фахову освіту в училищі культури міста Дубно на Рівненщині, де свого часу вчився і сам Олексій Кузьмич.
Отак і живуть вони, працівники культури Фрунзівського району. Живуть для того, аби в ці нелегкі для всіх нас часи своєю творчістю, любов’ю до мистецтва та обраної професії зігрівати серця людей, створювати їм хороший настрій, відчиняти двері у світ прекрасного.
