Рік тому директором Ізмаїльського центрального ринку став О.В. Сорокін, який до того часу очолював подібну структуру в Іллічівську і мав солідний досвід роботи з керівництва підприємствами торговельного типу. Тут знаходять місце роботи не менше 2000 чоловік – і підприємців, і реалізаторів.
Новий керівник прийшов зі своєю програмою, спрямованою на те, щоб не тільки зробити привабливішим ринок, але і створити максимум зручностей для тих, хто працює на ньому. Комусь, можливо, плани і проекти, запропоновані Олександром Васильовичем, видалися наполеонівсько-маніловськими. А хтось з тих, хто пристосувався працювати за старих умов, навіть сприйняв ці ідеї вороже. Пішли чутки про те, що у планах нового керівника закладено «підступний» намір – спорудити тут щось подібне до гіпермаркету, набрати своїх людей, а решті, хто не зможе або не захоче внести свою частку участі у спорудження, вказати на двері.
– Ви можете переконатися самі, що всі ці побоювання виявилися марними, – сказав під час нашої недавньої зустрічі О.В. Сорокін. – Ніхто нікуди не пішов, нікого ми нікуди не «засунули», і в той же час послідовно працюємо над здійсненням планів щодо перетворення Ізмаїльського центрального ринку в нормальне, цивілізоване торговельне підприємство. Так, ми прозоро розв’язували і кадрове питання – економічно обґрунтовано, з точки зору того, хто і з якою віддачею сьогодні працює безпосередньо у штаті працівників ринку, яких понад 100 чоловік. Причому не було навіть натяку на те, щоб змінювати наявну команду, розставляти на відповідних посадах «своїх» людей. Оскільки, я впевнений, саме це завдало б значної шкоди спільній справі. Люди в нашому колективі досить професійні і відповідальні, вони розуміють, що на місці нам стояти не можна, треба крокувати далі. І тому колектив загалом зберігся. І домігся непоганих показників.
Олександр Васильович навів такі цифри: тільки з початку нинішнього року обсяг роздрібного товарообігу збільшився на 64 тисячі гривень, або на 8%, з громадського харчування – на 9%, з обсягу послуг, що надаються, – на 6%, виробництва і реалізації товарів власної продукції – на 11%.
Щоб ефективніше провадити заготівлі, торгівлю, підвищити якість громадського харчування, з ініціативи директора створили власне споживче товариство «Злагода», що дасть можливість поліпшити роботу ринку.
За допомогою «Злагоди», як планує директор, можна буде створити свою оптову ланку і не тільки закуповувати у сільського населення товар, але і завозити в села те, що потрібно селянам.
Сьогодні набагато раціональніше використовується територія. Якщо раніше крен робився у бік речовиків, то тепер, після того, як були встановлені нові овочеві ряди під навісами, набагато більше з’явилося можливостей у сільгоспвиробників реалізовувати свою продукцію. Є задумки щодо реконструкції, після якої овочеві ряди «дотягнуться» до вулиці Чкалова.
Більш прийнятні умови торгівлі створили у м’ясному корпусі: м’ясо тепер рубається у спеціальному приміщенні, а у самій торговельній залі стало чистіше і охайніше; відповідно до санітарно-гігієнічних вимог «відселили» з м’ясного корпусу в пристосоване для цього місце продавців птиці, сюди ж перебазували реалізаторів яйця. На звільненій площі у найближчому майбутньому розпочнеться спорудження торговельного комплексу з підземними гаражами, що дозволить розвантажити приринкові вулиці, як це і планувалося. Упорядковуватиметься Очеретяний базар для організації оптової торгівлі, зокрема картоплею, комбікормами, іншими видами сільгосппродукції, чим торгують і нині, але, м’яко кажучи, не зовсім цивілізовано.
– Всі проекти обговорили на відповідних рівнях, знайшли взаєморозуміння і підтримку органів влади. Будемо втілювати у життя на благо мешканців і гостей нашого чудового міста, – сказав директор ринку.
…А нам залишається додати, що за високий професіоналізм, створення ефективного механізму управління підприємством, а також за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста президія Міжнародної кадрової академії нагородила директора Ізмаїльського ринку Олександра Васильовича Сорокіна Золотою медаллю «For effective management» («За ефективне управління»), з чим ми його і вітаємо.
