Пригадую один з перших телемостів за участю Президента України Віктора Ющенка. Було це навесні 2005-го. Тоді жінка-медпрацівник, що зателефонувала до студії, поставила запитання: а чи не викликають виплати при народженні дитини спокуси «плодитися й розмножуватися» у неблагополучних родинах? Президент парирував тим, що потрібно виправляти демографічну ситуацію. А «супутніх проблем» все одно не уникнути.
«Я вам ось що скажу: не завжди ці гроші на добру справу йдуть! – Михайло, як і багато селян, міркує неквапливо. – От у нас у селах буває так: заводять дітей, щоб виплату одержати... і пропити її!» Такі справи відбуваються в Красноокнянському районі. Коли я поставив каверзне запитання голові райради Миколі Васильовичу Леміщуку, він відповів зненацька відверто:
– Непродумана в нас соціальна політика! Так, Ви праві – у нашому районі і по п'ять-сім дітей народжують, іноді невідомо від кого, аби ці гроші одержати. І влада нічого не може вдіяти. До речі, не тільки «пологові» виплати розбещують окремих громадян. Ось дивіться: працює людина в сільгосппідприємстві, одержує зарплату, невелику, скажімо, так. А потім думає: нащо я надриваюся, коли можна одержувати таку ж допомогу по безробіттю і десь нелегально підробляти? Керівники СГП скаржаться, що навесні й улітку не можуть знайти працівників для просапування. Наймають громадян Молдови!
Як повідомила мені в.о. начальника управління праці Красноокнянської райдержадміністрації Ірина Козловська, одноразову допомогу при народженні дитини в районі одержує 241 молода мати. У липні з цією метою виділено 170 тисяч гривень. Всього ж виплати щодо догляду за дітьми віком до трьох років належать отримувати 624 мешканці району. Гроші з бюджету надходять вчасно, максимальна затримка – три дні.
Готівку одержують через банкомати. Про надходження коштів управління праці повідомляє телефоном сільські ради, а ті вже доводять інформацію до матерів. Іноді останні телефонують самі, цікавляться.
Буває, щоправда, нечасто, що в породіллі немає реєстрації. Тоді депутат сільради складає акт обстеження, що фіксує місце проживання такої громадянки. Сільрада надає довідку, яка дає право на одержання виплат щодо догляду за дитиною.
– Ірино Володимирівно, а тепер запитаю Вас не як фахівця, а як жінку. Не секрет, що деякі родини заводять дітей заради одержання цих самих «пологових». І не завжди найбільш благополучні…
– Згодна з Вами. Але порядок є порядок. Як тільки факт народження зафіксовано і відповідним чином задокументовано, співробітник нашого управління приступає до роботи. І вся інформація про матерів строго конфіденційна. Навіть кореспонденту «Одеських вістей» ми не можемо повідомити жодних конкретних даних про цих жінок.
Що ж, довелося розпитувати людей на вулицях. У когось у ролі молодих мам виявилася сестра, у когось знайома чи сусідка. Скарг на затримку виплат начебто не чули, але провести мене до матерів відмовлялися. Можливо, через забобони. А от у районній лікарні я зустрів Оксану Назаренко з десятимісячним Вадимом на руках. Оксана підтвердила: гроші одержала вчасно, та й від подруг не чула нарікань. Дай, Боже, здоров'я гідним матерям та їхнім діткам!
Але проблема батьків-алкашів нікуди не дінеться. І ось я згадав призабуті слова «наказ виборців» і «ініціатива знизу». Отож, перший такий наказ майбутнім народним депутатам від І.В. Козловської і вашого кореспондента: створити дієвий механізм контролю за витрачанням коштів, отриманих при народженні дитини. Щоб тремтячі руки «недоматерів» ні в якому разі не змогли дотягтися до грошей, призначених на харчування й ліки. А можливо, потрібно ганьбити батьків-п'яниць всенародно, як у старі добрі часи?
Ще одна проблема Красноокнянського району, про яку ми вже згадали, – заробітчани. Як це зручно: зареєструвався безробітним, грошики зі скарбниці капають, а сам у Москві чи Катовіце на будівництві! Так працюй собі за кордоном, заради Бога, тільки бюджет не спустошуй. Гадаєте, це дрібниці на тлі приватизації заводів-гігантів? Але ж за межами нашої країни нелегально працюють мільйони людей. Напевно, багато їх «влаштувалося» безробітними в соцзабезах. Повторю: мільйони! А статистики як не було, так і немає.
І тому – ще одна ініціатива: створити, нарешті, реєстр громадян України й електронну систему обліку міграції. Щоб так було: якщо безробітний житель Красноокнянщини подався за кордон, то розумний комп'ютер на кордоні відразу сигнал посилає на батьківщину – виїхав! І законодавчу базу розробити щодо гастербайтерів, щоб у двох місцях купони не стригли.
… Та от питання: чи потрібні кому з можновладців усі ці заклики, накази, ініціативи?
