Який швидкоплинний час! У багатьох з нас ще свіжі у пам’яті ті історичні дні, коли Україна вперше здобула власну державність і проголосила себе Світу незалежною, демократичною, правовою і соціальною державою, а з того часу вже минуло 16 років. Нинішній ювілей має свою прикметну особливість: на порозі вступу у доросле життя перебуває покоління 16-річних громадян країни – ровесників нашої доленосної Незалежності. У цьому році їм будуть вручені паспорти. У цьому році вони розпочнуть заключний етап навчання у школі, і після її закінчення зроблять свій вибір професії.
Напередодні Дня незалежності редакція звернулася до деяких юнаків та дівчат, які 24 серпня відзначають своє 16-річчя, і попросила їх розповісти про те, як вони живуть сьогодні, чого досягли, на що сподіваються і про що мріють…
ОКСАНА ВОВЧЕНКО,
народилася 24 серпня 1991 року. Навчається У ЗОШ № 39 м. Одеси.
– Оксано, одразу поговоримо про школу. Які предмети «ходять» в улюблених?
– Біологія та фізика. Подобається українська мова, що іноді дивує моїх знайомих. Серед неулюблених – хімія та література. Зізнаюся, не дуже люблю читати. І формули мені теж не до вподоби!
– Своє майбутнє пов'язуєте...
– Ні, не з біологією. Збираюся вступати до одного зі столичних вузів на спеціальність «Менеджмент туризму». У своїх силах впевнена. Сподіваюся вступити, а навчатися буду заочно. Хочу працювати у сфері туризму, мрію відкрити свою фірму. Обирала вуз сама, адже це моє життя.
– Ви відчуваєте, що безтурботне дитинство підходить до кінця, і незабаром доведеться зануритися в доросле життя, сповнене складнощів?
– Так! Чесно кажучи, поспішаю стати дорослою і незалежною. Навіть хотіла влаштуватися на тимчасову роботу, але батьки не дозволили.
– Помітно, що Ви – дівчина з характером.
– Справа в тому, що я росла в оточенні трьох братів – рідного і двоюрідних. Гадаю, це й вплинуло на мій характер. Почувається твердість, так? Але моїх друзів це, на щастя, не відлякує. Взагалі я дуже активна людина. Ось і зараз, влітку, не сиджу на місці, намагаюся вибратися за місто. Була на дачі у бабусі, потім гостювала в друзів.
– Хобі у Вас теж активне?
– Раніше грала в баскетбол. А зараз захоплююся візажем. До мене приходять дівчата напередодні дня народження й навіть весілля. На спеціальних курсах не навчалася, мабуть, це мені дано від природи. Ні, грошей за це не беру, просто дуже подобається робити людей гарними!
– Незабаром Ви одержите паспорт. Відчуваєте наближення урочистої миті?
– Знаєте, день народження – таке хвилююче свято! І дуже хочеться одержати паспорт! Одразу відчую себе дорослою. Мені розповідали, що раніше одержання паспорта було урочистою подією. І взагалі я люблю... радянську літературу! Люди, мені здається, були тоді чистішими й добрішими, вони щиро любили, знали ціну справжній дружбі.
– Оксано, у Вас, напевно, є друзі, подруги?
– Звичайно, і я дуже їх люблю. З ними можна говорити про все – від техніки до політики, хоча остання, хвала Богові, нечастий гість у нашому спілкуванні. Зізнаюся, я можу підтримати бесіду й про мопеди. Була присутня при ремонтові, тепер трохи розбираюся. Хоча дівчина й техніка, гадаю, несумісні. Із друзями можемо поговорити й про кіно. Мої улюблені актори – Орландо Блум та Бред Пітт. Подобається Анджеліна Джолі.
Моє кредо: «Сприймайте життя, як воно є!» Намагаюся не думати про труднощі, що чекають на мене попереду. І завжди на дні мого народження звучить тост за День незалежності України!
