НАЙПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
На цей день із нетерпінням чекають всі – і ті діти, які дуже хочуть до школи, й ті, що не дуже, і дорослі, для яких школа – немов грубезна книга спогадів. Першого вересня в центрі уваги, звичайно, першокласники, – й, особливо, першокласниці. Так хочеться, щоб у них, і в інших малюків теж, усе склалося благополучно! «Дитячий куточок» вітає усіх із початком нового навчального року й на честь свята дарує вірша, якого читали в дитинстві ще бабусі й дідусі нинішніх першокласників.
Агнія Барто
В ШКОЛУ
Почему сегодня Петя
Просыпался десять раз?
Потому что он сегодня
Поступает в первый класс.
Он теперь не просто мальчик,
А теперь он новичок.
У него на новой куртке
Отложной воротничок.
Он проснулся ночью темной,
Было только три часа.
Он ужасно испугался,
Что урок уж начался.
Он оделся в две минуты,
Со стола схватил пенал.
Папа бросился вдогонку,
У дверей его догнал.
За стеной соседи встали,
Электричество зажгли,
За стеной соседи встали.
А потом опять легли.
Разбудил он всю квартиру,
До утра заснуть не мог.
Даже бабушке приснилось,
Что она твердит урок.
Даже дедушке приснилось,
Что стоит он у доски
И не может он на карте
Отыскать Москвы-реки.
Почему сегодня Петя
Просыпался десять раз?
Потому что он сегодня
Поступает в первый класс.
ЗІ СКАРБНИЧКИ МАЙСТЕРНОСТІ БАБУСІ ВЕРОНІКИ
«ПОДАРУЙ МЕНІ КВІТКУ»...
Літо та й осінь, завжди радують нас безліччю квітів. До того ж вересень, жовтень багаті на свята – День знань, День вчителя, і у вас є можливість привітати близьких та рідних вам людей. І як приємно буде їм одержати букет, складений зі знанням справи! Ось я й вирішила познайомити вас із деякими правилами складання букету. 1. Квіти зрізують гострим ножем рано вранці або пізно увечері. 2. Ставлять їх у просторий посуд із водою, занурюючи стебла до основи квітів, і поміщують у прохолодне місце на 2 – 6 годин. 3. Перед складанням букету зрізи оновлюють гострим ножем навскоси. У гвоздик, хризантем на нижній частині стебла роблять надрізи на глибину 2 – 3 сантиметри. 4. Визначивши форму та розмір букету, відбирають непарну кількість квітів зі стеблами різної довжини. Використовують як бутони, так і квіти, що розпустилися. 5. Квіти ставлять у вазу розріджено, під різними кутами, в різних напрямках. Великі та темнозабарвлені розміщують у нижній частині вази, ближче до центру, дрібні й блідіші за забарвленням квіти – ближче до країв.
У низькій вазі квіти ставлять ближче одна до другої, ніби в одну точку, але не згущують надмірно й не заповнюють усі порожні місця між стеблами й квітами.
НЕБЕСНІ НОВИНИ
11 вересня – окреме (часткове) сонячне затьмарення. 23 вересня – день осіннього рівнодення (день дорівнює ночі) та початок астрономічної осені. Венера яскраво буде сяяти на сході перед світанком, особливо 24 вересня.
Повідомляє за матеріалами Астрономічного календаря, виданого Одеською астрономічною обсерваторією, Клавдія Олександрівна Кудінова із смт Лиманського Роздільнянського району
ПОДІЯ ВЕРЕСНЯ
ВІДКРИТТЯ ТЕАТРУ
Незабаром після Дня міста, 22 вересня, має відбутися подія, на яку давно і з нетерпінням чекають усі одесити – відкриття театру опери та балету. А 1 жовтня виповниться рівно 120 років з того дня, як у новому Міському театрі, побудованому на місці згорілого у 1873 році старого, було дано першу виставу. За допомогою літописця старої Одеси Олександра Михайловича Дерібаса давайте вирушимо до 16 вересня 1884 року, коли відбувалося закладення нового театру.
…На Театральній площі, з якої було ретельно вивезено до правого обриву бульвару усе сміття, що залишилося від згорілого старого Міського театру, йшов банкет горою. У великій ямі, виритій для закладення основи нового театру, було поставлено довгі столи, а на них скатертини, келихи, пляшки, срібло й порцеляна. Гостей, запрошених муніципалітетом, було сила-силенна. Закладення було зроблено урочисто, із богослужінням в особливому наметі. Тут і градоначальник П.А. Зелений, і міський голова Г.Г. Маразлі, і члени управи, й гласні, і представники преси, й німець-архітектор барон Фельнер, автор проекту нового театру. Оркестр грав марші й туші, а потім його учасників теж було запрошено на банкет. Кухарі в білих ковпаках та офіціанти у фраках приносили із Північного готелю – добре, що він розташований неподалік – страви за стравами. Раптом... небо насупилося – і дощ, заливний дощ линув несвятковий стіл. Одні розбіглися, але більшість залишилася, й урочистість закінчилося під дощем у спільному веселому галасі.
Ці рядки були написані у 1912 році, коли новому театру виповнилося вже 25 років. Олександр Михайлович Дерібас продовжує: «Театр – не предмет роскоши, а насущная необходимость. Пока старая трудовая, будничная жизнь идет, не разбираясь, куда и к чему она ведет, театр, отвлекая временами людей от их инертного движения, расширяет их душу, облагораживает их умы и освещает их путь. Не только слово, не только картина, но и музыка имеет высокое, воспитательное значение для людей всех состояний. Вот почему театр должен быть прежде всего общедоступным. Наш театр был специально приспособлен для широкой массы населения, с ценами на места от 20 рублей за ложу и до 20 копеек на очень удобной галерее. Он вместителен, уютен, вполне безопасен. <…>Новый театр сослужил великую службу делу эстетического воспитания Одессы. <…>И этого уже вполне достаточно, чтобы сказать великое спасибо тем уже покойным и еще здравствующим городским деятелям, которые, помня славное театральное прошлое Одессы, воскресили старый театр и создали для ее нынешнего населения новый Храм вечному искусству».
ПОГРАЄМО!
М’ЯЧ НАД СІТКОЮ І В КОШИКУ
У ці ігри можна грати на цілком законних підставах не лише після, але й під час, і навіть (за певних обставин) замість уроків. Це – баскетбол і волейбол! Розповімо трохи про історію їхнього походження.
Баскетбол винайшов у 1891 році викладач Спрингфілдського коледжу (США, штат Массачусетс) Джеймс Нейсміт. Ви запитаєте, чому цей вид спорту не було названо на честь свого засновника? Так вийшло, що ім’я йому дав, сам про те не підозрюючи, один із глядачів першого матчу, дехто Ф. Меган. М’яч тоді закидали до найзвичайнісінького кошика з-під персиків, і містер Меган визначив те, що відбувалося на майданчику одним словом – basketball (кошик + м’яч).
З приводу виникнення волейболу існують різні версії, але, щоб там не казали, одне незаперечно – з’явився він теж у Сполучених Штатах Америки, наприкінці XIX століття. До походження ж його назви має стосунок усе той же Спрингфілдський коледж. Викладач коледжу, доктор Халстед, надивившись на літаючий над сіткою м’яч, так і назвав побачене – «volleyball» (літаючий м’яч). Ось і вийшло, що американському континенту світ зобов’язаний появою цих популярних спортивних ігор.
