АБО ГРОМАДЯНКА БЕЗ ПРАВА ГОЛОСУ
В Україні демографічна криза. Колись квітуча радянська «республіка-сестра» з 52-мільйонним населенням поволі, але упевнено вимирає. До 24 серпня, чергової дати проголошення незалежності держава підходить з невтішним показником: людей на її теренах наразі навіть менше 47 мільйонів.
Доки політики вкидають у маси свої передвиборні обіцянки і все нові потоки дезінформації, у 70-тисячному поліському місті Коростені відчайдушно бореться за власне майбутнє крихітка на ім’я Ліза. Її мама написала на ім’я головлікаря місцевого територіального медоб’єднання «відмовну заяву». Мовляв, унаслідок матеріальних труднощів впродовж найближчих 6 місяців передоручаю турботи про свою кровиночку лікарям-педіатрам, зобов’язуюся не втручатися в їхню роботу.
– Швидше за все, через півроку жінка напише ще одну заяву – з метою «пролонгації» дії попередньої, – сказав «ОВ» виконувач обов’язків головлікаря Микола Пригорницький. – Дитина надійшла до нас 11 липня; протягом місяця мама так і не спромоглася її відвідати.
Звернути увагу на малятко кореспондента попросили кілька дорослих пацієнток дитячого відділення.
– Буває, по 4-5 годин дівчинка звивається на ліжку, намагаючись звернути на себе увагу. Кричати або плакати вона не може, – розповідає Марина Шопіна, музичний керівник дитячого садка. – А щойно опиняється в обіймах тієї чи іншої душевної тьоті з медперсоналу – радісно тріпоче ручками й чеберяє ніжками.
У Лізи немає …рота. «Природжені недоліки розвитку лицьового черепа, гіпоплазія нижньої і верхньої щелепи», – так звучить офіційний діагноз. У перекладі загальнозрозумілою мовою – недорозвинення обох щелеп. Вони просто зрослися.
На першому етапі дитячі щелепно-лицьові хірурги в обласному центрі хірургії недоліки розвитку зрощення верхньої і нижньої щелеп «прибрали». Дитину тепер можна годувати сумішами за допомогою зонда, а також через носик.
У матері-«відмовниці» Олени тим часом підростають двоє дочок. Обидві, хвалити Богові, цілком здорові.
– Моя третя вагітність проходила без ускладнень, – згадує Олена. – Народила я 2 квітня; почуте від медсестер пологового будинку стало для мене сильним шоком.
Протягом 6 днів дитинку підгодовували через спеціальний зонд. Потім пригніченій матері видали направлення до с. Станішівки поблизу Житомира. Там зазвичай проліковують новонароджених з явними патологіями.
– Весь перший місяць Лізу ретельно обстежували, зважували всі «за» і «проти» операції, – веде далі Олена. – Неофіційно медики мені повідомили: в майбутньому у дочки неминуче виникнуть складнощі розвитку психіки. Ну а в даний час можна говорити про порушення в роботі серцево-судинної системи. Підозрюють наявність вродженої вади серця.
Власне перший етап операції не коштував Олені з Олександром, батькам Лізи, ані копійки. Хіба що бензином сантранспорт для поїздки до Станішівки й назад заправляли за свій рахунок; втім, 100 гривень у наш час – гроші невеликі.
Поглянути на дитину мені не дозволили. Завідувач дитячого відділення лікарні Валентин Сингаївський, запідозривши наявність у кореспондента «критичних намірів», навів дані зважування Лізи. Мовляв, під час надходження дитина важила 4,600 кг, – зараз вага дівчинки 5,120.
– Якщо за дитиною не налагоджений належний догляд, вона не набиратиме вагу, – чи не так?
– А як з пошуком можливого спонсора для подальших операцій?
– Ну Ви ж напевно знаєте, що в Україні всіх діток оперують безкоштовно! Взагалі, – де Ви були раніше? У мене у відділенні щороку перебувають не менше десяти немовлят зі складними патологіями, від яких відмовились батьки; а ця дівчинка – не «відмовна». Чомусь до інших пацієнток ніхто з преси особливого інтересу не демонструє…
...Невдовзі з’ясувалось: для маленької Лізочки в лікарні немає навіть памперсів! Можливо, заввідділення не пустив журналіста на поріг «дитячої» палати саме через небажання демонструвати «візуальні» ознаки недоробок своїх підлеглих?..
– Впродовж двох місяців, що ми з Лізою провели у Станішівці, вона додавала у вазі набагато помітніше, – говорить її мама. – Мабуть, Ви звернули увагу на незначну різницю в результатах двох останніх зважувань?
(Звичайно ж, звернув – і не лише на це).
Що таке «безкоштовна медицина» в Україні, знають всі. «Дитячі» операції – здебільшого доволі «витратні»; а у випадку з Лізочкою їх належить зробити чимало, включаючи пластичні операції.
Не секрет, що саме Глава держави Віктор Ющенко ініціював широке залучення бюджетних і спонсорських коштів надто для наймолодших співгромадян. Нині кожна молода мама за народження дитини отримує по 8 з половиною тисяч гривень; Президент, так само, як і виборчий блок «Наша Україна», – «Народна самооборона», вимагають від уряду Віктора Януковича подвоїти розмір цієї допомоги. Одні вважають це «батьківською турботою про поліпшення демографічної ситуації» (мовляв, у самого Президента п’ятеро дітей). Інші трактують необхідне «подвоєння» як елементарний політтехнологічний епізод передвиборної кампанії.
Якою мірою українці готові сприйняти президентські побажання, виразно видно на прикладі як батьків Лізи, так і на прикладі декого з медичних працівників.
Довідка «ОВ». Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України «утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу». До форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, належать усиновлення, встановлення опіки (піклування), передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, котрі позбавлені батьківського піклування.
Загальний фізичний, психічний розвиток дітей, які виховуються в інтернатах, відрізняється від розвитку їхніх однолітків, що зростають у сім’ях. Компенсувати брак прихильності та позитивних емоцій у розвитку дитини інтернатний заклад не в змозі. Це спроможна зробити лише сім’я.
У Житомирській області, згідно з офіційними даними, приблизно кожна десята дитина народжується із гірким статусом «державна». Ці сироти при живих батьках, пройшовши курс лікування у дитячих стаціонарах, поповнюють обласний Будинок маляти на Богунії – околиці обласного центру. Мамам вони не потрібні. Лікарням утримувати їх по декілька місяців – теж невигідно.
За час спілкування з Оленою Х. у мене не склалося негативного враження про цю жінку. Її житло, так само, як і присадибна ділянка, доглянуті майже ідеально; з цієї причини припущення щодо асоціальності мами-«відмовниці» якось самі по собі випарувалися вже на третій хвилині розмови. Що ж до реакції на появу на світ Божий дитинки-інваліда, – у кожного вона проявляється по-різному. Особисто мені хотілося б сподіватися на диво: на майстерність українських хірургів і кардіологів, на чуйність співгромадян з категорії небідних, на…
Як розповів «ОВ» заступник головного лікаря Коростенського ТМО Микола Пригорницький, дівчинка, у якої відсутній рот, «чекає», поки звільниться місце у Новоград-Волинській лікарні для дітей з природженими патологіями. Потім дитинку скерують до сиротинця, що на Богунії. Туди напередодні виборів прямо-таки шикується черга з визначних політиків-добродійників. Щойно спаде черговий політпсихоз, вони, як зазвичай, із головою поринуть у розтягування бюджетних коштів. Цей процес – набагато захоплюючий та перспективніший, ніж мрії про благополучне подолання дівчинкою Лізою теперішніх надважких випробувань.
