Матроска перед виборами була позбавлена води. Причина банальна – чергові аварії, одразу на кількох сільських вулицях. Протягом всього нинішнього року у Матросці практично щотижня, а то і по кілька разів на тиждень, трапляються аварії на вуличних мережах сільського водопроводу. Дані про те, що води немає чотири дні, надходили від начальника Ізмаїльського ПУВКГ В'ячеслава Кулика. В Ізмаїльській райдержадміністрації подали трохи інші дані, які свідчать – води не було з 20 вересня, тобто майже десять днів! Це підтвердили і мешканці села. Як пояснили у райдержадміністрації, відповідно до положення про надзвичайні ситуації, відсутність води протягом трьох і більше днів у населених пунктах від 1000 до 10000 мешканців підпадає під кваліфікацію надзвичайної ситуації регіонального значення.
Через вересневі аварії мешканці села збиралися вийти напередодні виборів на вулиці, заблокувати виборчу дільницю, звернути увагу влади на їхню проблему, яка вже їх дістала. Слава Богу, поки що обійшлося без «живих щитів». Поки що...
У день виборів довелося побувати в селі. Почув безліч нарікань на тих, хто розв’язує-розв’язує, та ніяк не розв’яже проблему. За що люди страждають?
Звичайно, рятують колодязі. Але, на думку мешканців села, у зв'язку з вибиранням води з артезіанських свердловин, розташованих на території села (їх нараховується 25), і які подають воду як на Броску і Матроску, так і на Ізмаїл, вода з колодязів почала зникати. Тобто, перебуваючи біля води, сільчани залишаються без води. І проблема на рівні НС залишається.
– Вся біда у тому, – прокоментував своє бачення ситуації начальник Ізмаїльського ПУВКГ В'ячеслав Кулик, – що ще при прокладанні труб двадцять років тому була допущена ціла низка серйозних технологічних порушень. Нестандартні труби різного діаметру зібрали на «йоржах». «Йоржі» згнили, на місці стиків труби почали розшаровуватися. До того ж, прокладаючи їх, не потурбувалися про «підстилку», під трубами ми часто виявляємо каміння, саме в цих місцях труби лопаються. Це одна сторона питання. Друга: через порив на одній ділянці доводиться відключати все село, оскільки при спорудженні водопроводу не передбачили елементарного – запірних пристроїв і шахтних колодязів. Відповідно до нормативів, на село потрібно не менше 50 колодязів, а у наявності лише п'ять.
В’ячеслав Михайлович взяв авторучку:
– А тепер порівняймо: якщо по місту, яке має водогінну мережу, у 320 з лишком кілометрів, вік якої коливається від 20 до 100 років, з початку року сталося 55 аварій, то лише у Матросці, де довжина мереж у 9 разів менша, за цей же час «рвонуло» 27 разів. Хоча водопроводу – близько 20 років, споруджений він з поліетиленових труб, термін експлуатації яких не менше півстоліття. Я не гарантую, що на одній з цих вулиць завтра, якщо не сьогодні, знову не «рвоне». Одна ділянка села так і залишається перекритою, поки що ми нічого зробити не можемо.
– На мій погляд, В'ячеслав Михайлович Кулик не все каже, – дав свою оцінку Володимир Вітков, головний фахівець відділу архітектури і житлово-комунального господарства райдержадміністрації. – Наскільки я знаю, при прокладанні водопроводу з врахуванням умов будівництва було установлено регулятор тиску, який дозволяв дотримуватися, щоб у мережі тиск не перевищував 2 кг. І поки регулятор експлуатувався, особливих проблем з Матроскою не було. Додамо, що восени, після закінчення поливного сезону, водоспоживання у Матросці, як і в Бросці, значно зменшується, звичайно, зростає напір. Ось вода і знаходить «слабкі» точки.
– Так, згодний, не все робилося так, як хотілося б. І «йоржі» є, і нестиковки труб. І не вклали труби на піщану подушку, а просто вирили траншеї і кинули їх туди. Проте, мережі більш-менш справно служили. Поки самі водопровідники не вирішили заощадити на регуляторі. І «заощадили», з'єднавши водопровід з насосною напряму. А тепер злиться народ, ремонтники часом днюють і ночують у Матросці, тільки користі мало.
Райдержадміністрація готова допомогти у розробці програм реконструкції водопроводів у Бросці та Матросці. Але, як ми спостерігаємо, дії Ізмаїльського ПУВКГ нерідко зводяться до пошуку аргументованих причин, а не виходу із ситуації, що склалася. Наскільки я уповноважений говорити як фахівець, який курирує це питання, на сьогоднішній день райдержадміністрація бачить вихід, насамперед, у виконанні своїх зобов'язань власником або балансотримувачем. Для чого слід чітко розібратися – хто ж таким є. Зробити це, гадаю, зовсім нескладно, але вкрай необхідно.
Далі. З технічної точки зору потрібно розробити реконструкцію розвідних вуличних мереж з влаштуванням колодязів, запірної арматури, пожежних гідрантів. Потрібно буде підготувати проектно-кошторисну документацію, визначити джерела фінансування.
Все це, як вважають у РДА, буде можливо за умови співпраці ПУВКГ з райдержадміністрацією, сільськими радами Броски та Матроски. Де гроші взяти? В області діє довготермінова програма «Питна вода», яка припускає субвенції з цією метою. Мабуть, слід планувати їх у бюджет. А головне, як вважають у районі, послідовно, відповідно до наявності коштів і, звичайно, під контролем технагляду, виконати ремонтні роботи на всіх ділянках, ліквідувати погрішності (де твоє мочало, починай спочатку), докорінно незгодні в ПУВКГ при досить серйозному мотивуванні: регулятор далеко не панацея від всіх бід, а навпаки, може погіршити становище. Витікання при малому тиску більш небезпечне, тому що одразу себе не виявить, а поступово просочуватиме ґрунт, що спричинить осідання ґрунту і обвали будинків. Ізмаїлу така картина відома.
Ми не стали заглиблюватися і в інші, не менш важливі аспекти проблеми взаємин між міською та районною службами. Стосуються вони, зокрема, і того, що ПУВКГ пропонує «нульовий» варіант, тобто дає можливість селянам відмовитися від послуг ПУВКГ, створити своє комунальне підприємство й обслуговувати мережі самостійно. У райдержадміністрації налаштовані не допускати обмеження прав жителів приміських сіл. І з інтересами району, з інтересами громади, на території якої розташовані міські насосні установки, пропонують рахуватися. Тільки ніякого обмеження, як вважає В.М.Кулик, немає і у спомині. У даний час свердловини у Матросці тимчасово зупинено, Матроска одержує воду із свердловин, розташованих на території міста. До того ж, через більшу частоту аварій у передмісті водопровідникам доводиться приділяти селам більше уваги, ніж місту. У той же час і В.М. Кулик має претензії до районної влади. За його інформацією, район тільки відбувається обіцянками, а практично не сприяє налагодженню обліку і контролю за використанням води, у встановленні водомірів, у платі за воду – тут досить проблем, які можна було б спільно розв’язати набагато швидше.
Ми не викладатимемо докладно обурень жителів Матроски, які пред'являють претензії до В.М. Кулика, які нарікають, що гроші вони за воду платять, зокрема і за техобслуговування (хоча, знову ж, за даними, отриманими у ПУВКГ, у селах вистачає боржників).
Минулої п'ятниці, 28 вересня, відбулася оперативна нарада у кабінеті заступника голови райдержадміністрації Володимира Недашковського, на якому начебто ПУВКГ і відповідні служби райдержадміністрації знайшли спільну мову.
Дійшли єдиної думки: так, треба розв’язувати всі вузлові точки виниклої проблеми, у першу чергу, розібратися, хто є власником водопроводу, хто повинен його ремонтувати або реставрувати і «дотягувати» до належних норм. А попутно по-діловому і спільно розв’язувати всі питання, що стосуються даної проблеми, щоб якнайшвидше покласти край патовій ситуації із сільським водопроводом.
У неділю, у день виборів, вода у сільському водопроводі була. За винятком вулиці Гагаріна. На ній не встигли усунути пориви у двох місцях.
