У дев'яності роки минулого століття більшість підприємств Ізмаїла відмовилися від «соціального навантаження», оскільки і самі або лягли на дно, або цілком розорилися. У тій ситуації для міської громади наймудрішим рішенням, якщо дивитися із сьогоднішньої дзвіниці, було б взяти дитсадки на свій баланс і залишити їх дітям. Але колишнє керівництво міста розпорядилося перепрофілювати дитячі садки і віддати їх під інші служби та офіси. Тоді і не подумав, мабуть, ніхто з наділених владою людей, яку величезну проблему “закопують”. Проблему на майбутнє. І тому у колишньому пароплавському «Парусі» розмістилася стоматологія Дунайської басейнової лікарні, а з нею поруч – клуб моряків, частина території відійшла спортсменам, частина – іншим громадським організаціям. Схожа доля – у ще одного пароплавського садка «Кораблик», де сьогодні розташувалися і міська «Швидка допомога», і комунальна пекарня, і управління праці і соціального захисту тощо. Один з дитячих садків був переобладнаний під Будинок маляти. Ну, це нехай. А ось дитячий садок «Світлячок», той, що на околиці міста, він належав “покійному” Ізмаїльському консервному заводові, залишився незатребуваним. Більше того, і охороною не забезпечили – навіть після переходу його на баланс громади. А народ у нас просто так не ходить повз те, що погано лежить. Сьогодні, щоб відновити напівзруйновані і розкрадені корпуси, потрібні чималі гроші... А з кожним роком все більшими стають черги у дитячі садки.
І не випадково стоматології, іншим структурам, розселеним тут, у “Парусі”, доведеться звідси з'їжджати: на одній із сесій міської ради було ухвалено рішення повернути будинкові його попереднє призначення. І тим самим хоча б частково розвантажити чергу.
У даній ситуації медики ДБЛ стали заручниками непродуманої політики колишнього міського керівництва, яке допустило перепрофілювання багатьох дитячих садків.
– А що ви хочете, – прокоментував це “дитяче”, але далеко не дитяче питання «профільний» заступник мера Володимир Олександрович Шишкін, – хіба може не бути черги, якщо ще в середині дев'яностих у місті працювало 33 дошкільні заклади, а сьогодні їх залишилося 15! З них 11 – у комунальній власності міської громади, решта чотири – належать портові, пароплавству, Укртелекому. І якщо зараз у дитячих садках міста утримуються 2246 малят, порахуйте, скільки утримувалося на початку дев'яностих. Не помилюся, якщо скажу – у межах шести тисяч, а то і більше. Черга в наші дитячі садки складає за найскромнішими підрахунками 500 чоловік. Але якщо врахувати, що багато дитсадків переповнені, якщо привести їх до нормативів, вона може зрости утричі.
– І як, за рахунок чого ви збираєтеся «гасити» цю чергу?
По-перше, як вже сказано вище, за рахунок повернення «Паруса» у центрі міста і «Світлячка» на околиці, який раніше належав Ізмаїльському консервному заводові.
– Але у «Світлячку», як відомо, через те, що будинок не охоронявся, залишилися напівзруйновані голі стіни...
– Під час одного з візитів до Ізмаїла губернатор області обіцяв забезпечити виділення коштів на дитячий садок. І ми плекаємо надію, що фортуна Ізмаїлу посміхнеться, ремонт буде зроблено до нового року. Це все-таки дешевше, ніж споруджувати новий будинок, що за наших умов нині цілком нереально.
– А що все-таки зробите чи вже робите з «Парусом» – рішення про передачу його до комунальної власності ухвалено ще влітку. Надворі осінь, а все залишається на своїх місцях. Передумали? До того ж під час недавньої сесії Ви, наскільки пам'ятається, порушили питання про те, щоб зняти частину коштів, які раніше призначалися на реконструкцію «Паруса», на ще не закінчений ремонт шкіл. Чи не нагадує Вам це, як і вся ситуація з дитячими садками у місті, байку Глібова про Охрімову свиту?
– Розумієте, нинішня команда міської влади також виявилася заручником непродуманих рішень, які ухвалювалися нашими попередниками. Це вони заварили кашу, яку тепер ми мусимо розхльобувати. Тому і прийшли сюди, і виборцям своїм обіцяли – розберемося, розхльобаємо. От і працюємо. «Охрімова свита»? А чи є альтернатива у ситуації, коли, навіть призначивши у «Парус» завідувача і завгоспа, ми тривалий час не могли нічого іншого робити. Тільки у серпні нинішнього року був готовий акт прийому-передачі будинку. Лише цими днями було закінчено проектно-кошторисну документацію. За всіма розкладами, роботи з реконструкції дитячого садка доведеться відкласти до наступного року, щоб дати можливість і стоматології ДБЛ провести ремонт у приміщенні, яке було їм передано за рішенням депутатського корпусу.
Додам до цього, що нам ще треба розселити інші структури, розташовані тут. Питання це вирішуємо послідовно, ніхто не залишиться ображеним. Проте, повторюся, на все потрібен час. А з ремонтом дахів шкільних будинків треба розв’язувати питання негайно! І тому особливих суперечок під час недавньої сесії не було.
– Ви згодні, що повернення двох дитячих садків цілком проблеми не розв’яже?
– Але й інших варіантів немає: через низку обставин більше нічого ми не зможемо повернути, споруджувати нове нам, за нинішніх реалій також, як ви самі розумієте, не під силу. Проте на місці не стоятимемо. І у найближчі рік-два все-таки розв’яжемо, я впевнений у цьому, болючу міську проблему.
