За даними Головного управління праці та соціальної політики облдержадміністрації у першому півріччі поточного року в Одеській області померло з причин невиробничого характеру 1877 чоловік. Серед них у результаті отруєння алкоголем – 236, у дорожньо-транспортних пригодах за участю різних видів транспорту – 285 чоловік.
Серед найнебезпечніших для життя виявилися Ізмаїльський район та місто Ізмаїл, Біляївський, Білгород-Дністровський райони та місто Білгород-Дністровський, Комінтернівський, Котовський райони та місто Котовськ, Кілійський, Балтський та Роздільнянський райони. Тут у першому півріччі померло з причин невиробничого характеру, відповідно, 126, 97, 88, 76, 74, 65, 57 та 50 чоловік.
Серед тридцяти трьох районів області найкращі показники у містах Теплодар та Южне, де за той же період померло у результаті зовнішніх причин, відповідно, 6 та 10 чоловік.
Тривожною ситуація далі залишається і з травматизмом у сфері виробництва. За даними територіального управління "Держгірпромнагляду" по Одеській області, у першому півріччі поточного року зареєстровано 189 випадків виробничого травматизму, 7 із яких зі смертельним результатом. За аналогічний період 2006 року їх було, відповідно, 208 та 8 випадків. Тобто, цей показник трохи покращився. Але не настільки, щоб тішитися.
Нещодавно цю проблему розглядала на своєму засіданні обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. Зокрема, обговорювався стан державного нагляду та забезпечення контролю за дотриманням законодавства щодо охорони праці, безпечної життєдіяльності та провадженням атестації робочих місць у Білгород-Дністровському та Ізмаїльському районах, а також у містах Білгороді-Дністровському та Ізмаїлі. Пов'язано це із тим, що у першому півріччі тут зареєстровано більше, у порівнянні із іншими районами області, число виробничого травматизму – 13 та 15 випадків.
Важливо відзначити, що як на обласному, так і на районному рівнях є достатньо структур, насамперед, райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування, покликаних забезпечувати безпечну життєдіяльність населення, не кажучи вже про керівників підприємств усіх форм власності. Тим часом, заступник начальника територіального управління "Держгірпромнагляду" по Одеській області Володимир Васильєв у своєму виступі констатував, що комплексні перевірки Білгород-Дністровського району та міста Білгорода-Дністровського виявили цілу низку порушень Закону України "Про охорону праці". Так, у деяких сільських радах, сільгосппідприємствах та фермерських господарствах не створено служби з охорони праці, не забезпечено безпечну експлуатацію устаткування та сільгосптехніки, не провадиться навчання посадових осіб та працівників, які зайняті на виробництвах підвищеної небезпеки.
У Білгород-Дністровській міській раді, де працює близько 150 працівників, не створена, а отже, й не функціонує система управління охороною праці. Міським головою ухвалено Програму соціально-економічного розвитку міста, до неї включено заходи щодо охорони праці, але на їхнє виконання не передбачено фінансування.
Ці та інші порушення чинного законодавства призвели до того, за словами В. Васильєва, що у районі із 2003-го по 2007 рік сталося 32 нещасні випадки на виробництві, з них 6 зі смертельним результатом.
Вищезгадані недоліки тією чи іншою мірою властиві й Ізмаїльському району, констатував В. Васильєв. Робота щодо охорони праці недостатньо провадиться на Ізмаїльському суднобудівно-судноремонтному заводі, ВАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", де сталося у першому півріччі по 2 нещасні випадки. За цей же період в Українському Дунайському пароплавстві їх зареєстровано 5, серед них один зі смертельним результатом.
На засіданні ради виступили перший заступник Білгород-Дністровської райдержадміністрації Олексій Фаюк та перший заступник Білгород-Дністровського міського голови Валерій Олейников, перший заступник – керівник апарату Ізмаїльської райдержадміністрації Володимир Недашковський та перший заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Переверза.
З їхніх виступів випливало, що у районах та містах, які вони репрезентують, провадиться певна робота з профілактики травматизму та нещасних випадків на виробництві й у побуті. У той же час, було визнано, що значна частка травматизму відбувається з організаційних причин та лише десять відсотків з них пов'язано із незадовільним станом засобів виробництва.
У керівників районного та міського рівня викликає тривогу той факт, що останнім часом збільшилися нещасні випадки з так званих психофізіологічних причин. Так, лише в Ізмаїлі у першому півріччі в результаті зловживання алкогольними напоями загинуло 19, у результаті самогубства або самоушкодження не стало ще 18 чоловік. Важко також проводити профілактичну роботу з охорони праці на приватних підприємствах.
Ситуація із великою кількістю травматизму на виробництві не залишилася непоміченою в органах центральної виконавчої влади. Як повідомив секретар обласної ради з питань життєдіяльності населення Володимир Поліщук, у новому Положенні про Головні управління праці та соціального захисту населення функції щодо охорони праці не передбачено. Нині Кабінет Міністрів України розглядається питання щодо створення нових структур з охорони праці у обласних та районних державних адміністраціях. Мабуть, потрібні істотні зміни і в законодавстві щодо охорони праці із урахуванням тих соціально-економічних змін, які сталися в країні із переходом на ринкові відносини. Тобто техніка безпеки має неухильно дотримуватися на усіх приватних підприємствах, незалежно від того, скільки чоловік зайнято на виробництві – 5 чи 150.
Потрібні також дійові заходи щодо скорочення числа травматизму невиробничого характеру, серед них зі смертельним результатом. У цьому випадку, швидше за все, необхідно залучати не лише соціальних працівників, але й психологів. Адже в області за рік у результаті суїциду із життя йде від 600 до 700 чоловік. З них понад 70 відсотків віком від 18 до 45 років.
Усього ж в області, за даними статистики, минулого року померло близько 39 тисяч чоловік, а у першому півріччі вже 23 тисячі чоловік. Це значно більше, аніж народилося. Чисельність населення області підтримується у більш-менш нормальній кількості лише за рахунок мігрантів. Того й дивися – не сьогодні так завтра Одеса може втратити статус мільйонного міста.
Й навряд чи заходи, вжиті державою щодо збільшення народжуваності, найближчим часом зможуть змінити ситуацію на краще. Тому що турбуватися необхідно не лише про збільшення народжуваності, але, насамперед про ставлення до людини, до її життєвих умов.
