таку думку висловили учасники Другого міжнародного інспектування річки на прес-конференції у Вилковому
У дельті Дунаю завершився заключний етап роботи дослідницької експедиції, організованої в межах Другого міжнародного спільного інспектування річки Дунай (Joint Danube Survey 2) під егідою Міжнародної комісії із захисту Дунаю (ICPDR).
У пониззі річки до інтернаціональної команди дослідників долучилися спеціалісти Інституту гідробіології НАН України і Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, після чого судна експедиції далі пішли до гирла.
Минулого вівторка "флотилія" обстежувала гирло Бистре, а потім зупинилася у Вилковому. Оскільки це місто стало останнім українським пунктом маршруту інспектування, члени експедиції провели тут прес-конференцію для всіх зацікавлених ЗМІ.
Вітаючи закордонних гостей, заступник губернатора Одещини Микола Сердюк сказав, що українська громадськість чекає від інспектування об'єктивної оцінки впливу всіх придунайських країн на екосистему річки. Говорячи про роль нашої країни у вирішенні економічних та екологічних проблем у регіоні Нижнього Дунаю, включаючи експлуатацію ГСХ по гирлу Бистре, директор ДП "Дельта-лоцман" Віктор Бездольний особливо відзначив, що "будь-яка антропогенна діяльність у дельті річки повинна відповідати міжнародним стандартам, і Україна відкрито демонструє своє прагнення до цього".
Звертаючись до присутніх у залі представників преси, державних, громадських і наукових організацій, виконавчий секретар Міжнародної комісії із захисту Дунаю Філіп Веллер нагадав, що основне завдання інспектування – ретельне збирання і аналіз всебічної інформації щодо екологічного стану річки. Експедиція подолала майже 2400 кілометрів, відвідала 10 країн, відібрала комплексні проби води та інших компонентів природного середовища у 95 пунктах маршруту, вперше обстежувала великі притоки Дунаю, включаючи Прут, стік якого помітно впливає на якість води в українській частині дельти.
У порівнянні з першим міжнародним обстеженням річки, проведеним у 2001 році, програма роботи другої експедиції була вдосконалена: обрано нові місця забору проб, розширено параметри лабораторних аналізів тощо. Все це дозволить зробити порівняння з висновками семирічної давнини, а також створити найпрогресивнішу міжнародну базу даних про "самопочуття" Дунаю.
Технічний експерт експедиції Ігор Лиска (Австрія) повідомив, що поки що рано підбивати підсумки досліджень – їх можна буде цілком узагальнити лише навесні 2008 року. Проте, вже зараз можна стверджувати: за той час, що минув від першого аналогічного інспектування, якість дунайської води трохи покращилася, причому з багатьох показників. Особливо це помітно у верхів'ях річки, де її екологічне "здоров'я" майже не викликає побоювань. Далі за течією, починаючи з Угорщини, справи гірші: як і сім років тому, на середніх і нижніх ділянках Дунаю виявлено тривожні масштаби забруднення води важкими металами, відпрацьованими нафтопродуктами, пестицидами, нітратами, фосфатами та іншими хімічними речовинами. І все ж загальний ступінь концентрації цих речовин не досягає критичного рівня.
Відповідаючи на запитання журналістів про "гарячі точки" Дунаю, науковий керівник експедиції, угорський біолог Бела Ксані заявив, що найбільш неблагополучними регіонами басейну є притоки, багато з яких перетворені у стічні канави. Якщо ж оцінювати ситуацію в цілому, то, за словами вченого, на сьогоднішній день найгострішою проблемою екосистеми Дунаю слід вважати високу інтенсивність органічного забруднення. Це викликано потраплянням до річки величезного обсягу відходів життєдіяльності великих міст з багатомільйонним населенням. Зокрема, у Белграді та Будапешті досі немає очисних споруд, і всі нечистоти сербської та угорської столиць безпосередньо скидаються в Дунай. Відповідно, у цьому зв'язку у найбільш невигідному становищі опиняється населення дельти, яке відчуває на собі так званий ефект "кінця труби", але, проте, найчастіше змушене використовувати дунайську воду як питну.
Як відзначив Бела Ксані, за цих обставин річку рятує тільки її природна здатність до самоочищення. Проте екосистему не можна до нескінченності випробовувати на міцність – придунайські країни зобов'язані планомірно знижувати "цивілізаційне навантаження" на басейн річки. "Дунаю потрібен відпочинок", – просто і коротко підсумував науковий керівник проекту.
Філіп Веллер на завершення сказав, що підсумки інспектування, що відбулося, матимуть велике значення для подальших дій Євросоюзу та його партнерів у плані соціально-економічного розвитку та екологічного оздоровлення Дунайського басейну.
Далі експедиція вирушила до Румунії, де було взято проби води у м. Тулча. Це був завершальний етап роботи експедиції.
