Степан Олександрович Топал, начальник Тарутинської насіннєвої інспекції, справді, своєї справи майстер. У нього великий досвід: працював агрономом-насіннєзнавцем у елітнасінгоспі "Комунар". І хоча фахівець він відомий, на його робочому столі завжди лежить література з насінництва. Читає він і "Одеські вісті". Я побачила у нього із позначками статтю Анатолія Григоровича Новаковського про насінництво.
– Без вирішення завдань насінництва, – переконаний Степан Олександрович Топал, – успіху не досягти.
Зрозуміли б цю просту істину усі ті, хто нині займається землею.
Чимало сумних прикладів, коли той же фермер, використавши насіння, яке було під рукою, опинявся у підсумку "із носом"? Степан Олександрович делікатно не згадує імен таких землекористувачів, щадячи їх, сподіваючись, що результати роботи кращих господарств все ж таки стануть для них показовими. Зусиллями насіннєвої інспекції, районного управління агропромислового розвитку за рік багато чого вдалося зробити.
Цієї осені в районі заготівля насіння склала близько 120 відсотків. Сіяти тут мають намір лише кондиційним насінням.
За таких кліматичних умов, які пережило сільське господарство нинішнього, рекордно неврожайного року, район без хліба все ж таки не залишився. І заслуга у тому насіннєзнавців непереоцінима. Не випадково у найближчій перспективі – створення консультативно-рекомендаційної служби, за якою, як тут вважають, майбутнє.
Зрозуміло, що тримати агронома на ста гектарах ріллі – економічно не вигідно. У даному ж випадку фермер укладе зі службою договір, оплатить належне й одержить вичерпну консультацію щодо захисту рослин, агротехніки.
– Дослідне господарство, – говорить І.Г. Кюссе, голова Тарутинської райдержадміністрації, – має перерости у регіональну дослідну станцію із площею максимально до тисячі гектарів. Щоб займалася вона винятково дослідницькою роботою, забезпечуючи господарства насінням еліти, першої та другої репродукцій.
У районі, реалізуючи програму розвитку насінництва, залучили до цього СВК "Бессарабський". Кооператив без довгих умовлянь виділив землю під демонстраційні ділянки. Його керівник Георгій Іванович Делібалтов та його незамінимий помічник головний агроном Дмитро Миколайович Марашлець охоче йдуть назустріч, допомагаючи людьми, технікою. Так було засіяно демонстраційні поля. На таких ділянках проходять районні виїзні семінари, й люди на власні очі переконуються у перевазі того або іншого сорту культур, що демонструються. Досить придбати дві тонни еліти, щоб потім щонайменше два роки бути спокійним: за умов дотримання усіх правил агротехніки врожай – забезпечено.
Ми побували на деяких таких ділянках у "Бессарабському". Одна з них – гібридизація кукурудзи – вже зібрана. На іншій збирання завершується – вручну. Попереду – перебирання кожного качана, а потім господарство доведе насіння до першого класу, яке й піде на продаж. Минулого року, наприклад, "Бессарабський" реалізував у районі та за його межами 120 тонн насіння. У цьому – воно буде ще у більшій ціні, оскільки мало хто із сусідів його має – посуха! Але й на 50-гектарній ділянці гібридизації соняшнику теж результат одержали непоганий. Цього року заклали демонстраційну ділянку із 27 сортів озимої пшениці – будь ласка, обирай ту, котра стане найурожайнішою у певних умовах, в конкретному регіоні. Увагу привернули площі під одеською, херсонською, краснодарською селекціями. Надійно утвердилася думка: одеський "Куяльник" – той самий сорт озимої пшениці, якому готові віддати сьогодні перевагу багато сільгоспвиробників. Але й насіння "Селянки", 17 тонн якої "Бессарабський" вперше посіяв років п'ять-шість тому, одержавши понад 50 центнерів з гектара, теж проявив себе відмінним чином: минулого року на 40 гектарах цього ж сорту еліти одержали майже 54 центнери з гектара. І у цей же час на сусідній ділянці, засіяній сортом «Кирия», результат – 39,3 центнера з гектара. Ось вам і наочна різниця в сортах!
Саме із урахуванням переважаючих сортових особливостей йшла заготівля насіння тієї ж озимої пшениці. За реальної потреби 250 тонн заготовили 690 тонн високоякісного кондиційного насіння, й найбільше – 348 тонн – припало на один із кращих сортів – «Куяльник» першої та другої кондицій. Він виявився найурожайнішим. Але закупили також і насіння (причому лише елітне) сортів «Шестопалівська», «Панна», «Писанка» у ЗАТ «Селена» (Одеса) та державному дослідному господарстві «Покровське» Біляївського району. До першої та другої репродукцій доводять вже самі, реалізуючи потім масовому покупцеві. Переважно, це місцеві фермери із Ярославця, Рівного, Серпневого, Виноградівки тощо. До речі, цього року атестовано вже згаданий елітнасінгосп "Комунар" та сім господарств першої групи (минулого року їх було три). Лише у цьому випадку вони мають право на виробництво та реалізацію насіння.
То ж зрушення у насінництві Тарутинського району є. До того ж фермери переконалися: дотацію держави вони одержать лише на площі, засіяні кондиційними насінням. Приїжджають до району за насіннєвим матеріалом вже й з інших областей – Миколаївської, Херсонської.
...Важко все ж таки зрозуміти логіку аграріїв, які ігнорують елітне, кондиційне насіння. Що вони одержать? Відповідь Степана Олександровича Топала, наприклад, дуже коротка: "Нуль". Тому що було, є й буде завжди основою доброго врожаю агротехніка та кондиційний насіннєвий матеріал. І лише тому Тарутинський район сьогодні і з насінням, і з хлібом.
