НОТАТКИ З 13-Ї СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Як вже повідомлялося, 9 листопада відбулася чергова, 13-та сесія обласної ради, яку вів голова облради М.Л. Скорик. Було розглянуто 46 питань найрізноманітнішого характеру і призначення. Але, безперечно, найбільшого резонансу здобули проблеми, пов’язані із затвердженням нової «Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року», з виконанням обласного бюджету за 9 місяців поточного року і внесенням до нього чергових істотних змін і доповнень, з подальшим розвитком сільського господарства регіону.
ДОВГА ДОРОГА ПОШУКІВ...
Процес обговорення проекту нової Стратегії, мабуть, не має аналогів у практичній роботі обласної ради як нинішнього, так і чотирьох попередніх скликань. Цікава вже сама історія підготовки цього питання для остаточного обговорення на сесії. Ще в грудні минулого року проект цього документа було подано на розгляд депутатів. Тоді вони ухвалили досить незвичний вердикт: стратегічну програму у принципі схвалити, але продовжити її подальшу розробку, залучивши «додаткові сили» з боку органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, учених, представників політичних партій та громадських організацій, інших зацікавлених осіб.
І це стало не просто добрим побажанням, черговою порадою. Проект документа, розміщений на сайтах облради, облдержадміністрації, управління економіки, надавав можливість неспішно ознайомитися з його текстом і внести свої пропозиції та зауваження. Їх згодом надійшло з різних джерел понад двісті. Цей величезний потік нової інформації ретельно оброблявся: частину пропозицій було враховано, а частину – аргументовано відкладено.
Здавалося, після такої ретельної, досить копіткої роботи депутатам залишилося на сесії тільки проголосувати за вдосконалений варіант документа. Та ба. На сесії з досить великою інформацією виступили мер міста Іллічівська В.Я. Хмельнюк і депутат облради Г.В. Болгар. Завдання першого – спробувати заскочити у “поїзд, що відправляється”, і внести запізнілі доповнення до тексту Стратегії, де, за його словами, було недостатньо враховано потреби Іллічівська, що бурхливо розвивається. Завдання другого мало більш політичний характер – від імені фракції Блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція” він заявив, що її представники нову стратегію не підтримають.
Позитивне рішення більшістю голосів все-таки було ухвалено, і тепер “Стратегія економічного і соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року” існує як офіційний документ.
Треба відзначити, що нова довготермінова програма істотно відрізняється від свого початкового варіанту. Враховуючи побажання депутатів та інших авторів, її третій, ключовий розділ було складено не за галузевою, а за пріоритетною ознакою. А щоб визначити ці самі пріоритети, необхідно було ще раз проаналізувати потенційні можливості області, визначити сильні і слабкі сторони економіки регіону, а також причини, що гальмують розвиток соціально-економічних процесів.
В результаті намічених заходів до 2015 року Одеська область повинна перетворитися у центр міжнародних комунікацій, стати регіоном сучасних інноваційних технологій і забезпечити обіцяний високий рівень життя населення.
Важливо і те, що нова Стратегія не лише проголошує пріоритетні напрями, але і детально розписує конкретні шляхи їх поступового досягнення. За трьома виділеними пріоритетами далі йдуть дванадцять цілей, 35 напрямів і майже 170 конкретних завдань, які необхідно вирішити для досягнення показників наміченої програми.
Є у Стратегії і своя прагматична мета. Справа у тому, що тільки за наявності такого документа область може вкладати прямі договори про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та обласною радою.
Нині лише чотири регіони (Харків, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів) впритул наблизилися до підписання такого договору. Незабаром до них повинна долучитися і наша область.
Новий документ одержав високу оцінку різних експертів, учених, депутатів. Хоча не обійшлося і без скептичних висловлювань. Тепер зупинка за найголовнішим – його невідступним виконанням.
БЮДЖЕТ КОНТРОЛЬ ЛЮБИТЬ
Обговорення двох таких досить важливих питань, як виконання обласного бюджету Одеської області за 9 місяців і внесення змін до цього документа, зазвичай завжди викликав дуже бурхливі і тривалі дебати. Цього разу все обійшлося досить спокійно, якщо не вважати кількох реплік і пропозицій з місць.
Необізнаній людині могло б здатися, що справа заорганізована до такої міри, що виступати було взагалі марно. Але є й інший бік медалі: тривалий процес підготовки цих документів. Досить сказати, що будь-які зміни до бюджету на попередньому етапі узгоджуються з керівниками міських, районних рад, райдержадміністрацій, з зацікавленими управліннями облдержадміністрації і територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади.
Але особливо багато роботи випадає на постійну комісію з бюджету і банківської діяльності. Напередодні сесії їй доводиться засідати по кілька разів, і у даному разі своє останнє уточнення вона зробила буквально за день до пленарного засідання. А кажучи конкретніше, перевірила ще раз, чи були внесені запропоновані зміни і доповнення до остаточної редакції проектів рішень і додатків до них.
При досить успішному виконанні завдань щодо доходів комісія все ж вказала на низку недоробок облдержадміністрації, її Головного фінансового управління. Насамперед, надходження офіційних трансфертів становить лише 63,6 відсотка.
Торкаючись витратної частини бюджету, постійна комісія облради вказала на недостатнє фінансування багатьох довготермінових регіональних програм, деякі з них за три квартали так і не одержали жодної копійки. Це особливо стосується намічених заходів щодо підтримки органів освіти, охорони здоров'я, культури та мистецтва.
Відбувся перерозподіл коштів з обласного бюджету, які розписані по конкретних об'єктах у кожному районі. Знайшли своїх адресатів і 37 млн гривень, які область одержала за перевиконання прибуткової частини бюджету. Грошей, справді, накопичено чимало і їх залишилося освоїти за час, що залишився до кінця року.
В АГРАРІЇВ Є ПЕРСПЕКТИВИ
Про стан справ в аграрному секторі останнім часом говориться багато. Особливо у зв'язку з посухою неймовірною за розмірами, яка була в нашій області. І все-таки депутати вирішили ще раз винести на трибуну сесії питання про стан і перспективи розвитку сільського господарства в регіоні. У звіті, з яким виступив начальник Головного управління агропромислового розвитку А.Г. Новаковський, було багато аргументованих пропозицій, які свідчать про необхідність уважнішого ставлення до аграрного сектору, його фінансової підтримки на всіх етапах сезонних робіт і зміцненні матеріально-технічної бази сільгосппідприємств всіх форм власності.
Сьогодні в сільському господарстві виробляється 11 відсотків валового громадського продукту області. Ця галузь є основною сировинною базою харчової і переробної промисловості. А вони випускають продукції на суму 3,2 млрд гривень, або 26,8 відсотка всього обсягу товарів. Як бачимо, внесок істотний.
Що ж чекає цю галузь у майбутньому? Вже сьогодні можна сказати з впевненістю, що селяни не занепали духом після посухи, а далі шукають додаткові можливості щодо нарощування виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Це ще раз підтвердила кампанія з проведення осінньо-польових робіт, яка минула недавно. Під врожай майбутнього року засіяно 711 тисяч гектарів. З них озимою пшеницею – 489 тис. гектарів, озимим ячменем – 214 тис. гектарів і житом – понад 5 тисяч гектарів. Таким чином, прогнозні показники було перевершено на 5,2 відсотка.
Але це в році майбутньому. А зараз відзначимо, що в області на 1 листопада 2007 року є у наявності (з врахуванням перехідних запасів минулих років) 1178 тис. тонн зерна, зокрема 627 тисяч тонн продовольчого. Його цілком достатньо для задоволення внутрішніх потреб. Крім того, Аграрний фонд заготовив 12 тис. тонн продовольчого зерна під замовлення держави.
Що ж у перспективі? Її нам диктує міжнародний ринок. А вступ до СОТ зажадає витримати жорстку конкуренцію з іншими виробниками сільгосппродукції.
Тому, підкреслив доповідач, ми повинні в короткий термін модернізувати наш аграрний сектор шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих, високоефективних технологій, радикального технічного і технологічного переоснащення сільськогосподарського виробництва, значного підвищення ефективності використання землі і конкурентоспроможності виробленої продукції. Тому перед ученими – аграріями стоїть відповідальне завдання: запропонувати селянам нові аграрні технології, сорти сільськогосподарських культур і порід тварин, які дадуть можливість повною мірою використовувати природно-кліматичні переваги нашого регіону. А він, як відомо, завжди славився виробництвом високоякісного зерна, овочів, винограду, фруктів, соняшнику, а також молока, м'яса та іншої продукції.
Щодо тваринництва, де в останні роки спостерігається спад поголів'я та його продуктивності, то тут вихід із становища, що склалося, фахівці вбачають у створенні високоінтенсивних тваринницьких комплексів. У даний час вже реалізуються інвестиційні проекти щодо спорудження таких комплексів з виробництва молока на 1000 голів дійного стада у Біляївському, Овідіопольському та Любашівському районах, з виробництва свинини – у Балтському і Болградському районах, м'яса птиці – у Комінтернівському і Біляївському районах. І це лише початок...
Всі ці та інші заходи, що вживаються, повинні зміцнити економіку села, яке і сьогодні продовжує перебувати у складних соціальних умовах.
Депутати в ухваленому щодо цього питання рішенні звернули увагу на необхідності подальшого збільшення фінансування програм «Зерно Одещини 2005 – 2010» і «Стабілізація та розвиток тваринництва Одещини на 2005 – 2010 роки». Це слід враховувати також при формуванні обласної та районних щорічних програм соціально-економічного розвитку і місцевих бюджетів. Є надії і на одержання вагоміших субвенцій з Державного бюджету, залучення іноземних інвесторів.
...Ось такі три різні питання, кожне з яких, в остаточному підсумку, спрямоване на подальше зміцнення добробуту людей. А якщо говорити про роботу сесії в цілому, то можемо із задоволенням ще раз констатувати: курс депутатського корпусу на творення залишається незмінним. Всупереч всіляким незістикуванням у найвищих ешелонах влади, які затяглися на невизначений час.
