Під час традиційного брифінгу у перерві пленарного засідання сесіі голова Одеської обласної ради Микола Скорик відповів на запитання представників регіональних засобів масової інформації. Пропонуємо вашій увазі короткий виклад цього спілкування.
ОЛЕКСАНДР НАДЄЖДІН, ТК «НОВА ОДЕСА»: Увага Президента до окремих територій нашого регіону, які він цими днями відвідав, зрозуміла. Але не менше проблем і в інших районах області. Чи не станеться так, що на вирішення завдань, поставлених Президентом, будуть кинуті всі сили, а інші райони відійдуть на другий план?
МИКОЛА СКОРИК: Під час перельоту я спілкувався з Президентом. В тому числі і на цю тему. Справді, територія, на якій побував Глава держави, стратегічно важлива не тільки для Одеської області, але й для держави в цілому. Там сконцентровані великі геополітичні і ресурсні інтереси України. В той же час для нас усі території рівні, і кожна з них повинна мати відповідні перспективи свого розвитку. До речі, до цієї площини можна віднести і сьогоднішню жваву дискусію з Іллічівським міським головою Валерієм Хмельнюком довкола рішення обласної ради про розширення меж села Молодіжне Овідіопольського району і питань розвитку м. Іллічівська. Справді, Одещина може пишатися таким містом, як Іллічівськ, і діяльністю Валерія Яковича на посаді міського голови. Але для нас Овідіопольський район та Іллічівськ – рівноправні території, і ми повинні ставитися до кожного суб’єкта територіального поділу області рівнозначно, в рамках законності і відповідно до діючих законодавчих актів.
СЕРГІЙ БРАТЧУК, ТК «РІАК»: Це перша сесія, яка проходить після виборів до Верховної Ради України. Ситуація в країні поки що незрозуміла. Який політичний настрій панує у сесійній залі, які найбільш гострі проблеми ще належить вирішувати обласній раді?
МИКОЛА СКОРИК: Всі питання мають абсолютно робочий характер. Мені важко сказати, які саме будуть суперечки, і з яких питань. Напевно, вони будуть. Але думаю, що головний настрій всього депутатського корпусу на сьогодні – це бажання стабільності, зокрема у стосунках з облдержадміністрацією. Адже навіть при всіх чутках про можливу відставку Івана Васильовича Плачкова до останнього часу ніхто не чекав, що вже на цій сесії він не буде присутнім як губернатор. Відповідаючи на питання представників ЗМІ, я неодноразово говорив, що не вважаю позитивним факт його заміни. З одного боку, було багато недоліків, у нас дійсно були достатньо складні взаємовідносини між облрадою та облдержадміністрацією. Але за ці півтора роки ми більш-менш спрацювались. Адміністрація почала займатися саме вирішенням соціально-економічних питань області, а не лише суто апаратною роботою. Мені навіть дорікають у тому, що я раніше був критиком Івана Плачкова, а зараз виступаю його адвокатом. Проте я просто вважаю, що часті кадрові зміни не йдуть на користь регіону в цілому. Саме тому ми говоримо про реалізацію другого етапу конституційної реформи. Якщо вона буде завершена, то керівник виконавчої гілки влади, який обиратиметься обласною радою, матиме чітку перспективу на весь термін своєї каденції і будуватиме стратегію розвитку регіону, виходячи не з якихось кадрових пасьянсів у Києві, а виходячи з конкретних завдань, котрі стоять перед областю.
ФІЛІП РУССО, ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ «ЕХО»: До порядку денного сесії внесено питання щодо Одеського театру опери та балету. В чому його суть?
МИКОЛА СКОРИК: Для реального надання оперному театру статусу національного обласна громада повинна передати цей об’єкт у власність держави. До цього театр був в обласній власності.
ГАННА БЕРЕЗКІНА, РАДІО «ГЛАС»: Однак Міністерство культури говорить, що неможливо внести відповідні зміни до бюджету і фінансувати театр з наступного року.
МИКОЛА СКОРИК: Є Указ Президента про надання Одеському театру опери та балету статусу національного, що відповідно передбачає низку умов фінансового забезпечення цієї установи. Зі свого боку, обласна рада зробила все від неї залежне і ухвалила рішення про передачу театру з обласної у державну власність. Можливо, тут дещо порушено причинно-наслідковий зв’язок, таке рішення повинно було з’явитися ще до Указу, проте ми встигли це зробити ще до настання нового бюджетного року. І на сьогоднішній день нічого не заважає Міністерству культури внести відповідні зміни до бюджету.
ГЕННАДІЙ СТЕПАНЕНКО, ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ ДЕРЖАВНЕ РАДІО: Миколо Леонідовичу, як Ви оцінюєте результати виконання обласного бюджету за 9 місяців поточного року?
МИКОЛА СКОРИК: Виконання бюджету я оцінюю позитивно, тому що ми перевиконали його на 37 млн грн. Саме з цим пов’язане ще одне питання сесії – про внесення відповідних змін до обласного бюджету. Ми з обласною державною адміністрацією сьогодні маємо можливість підтримати сільськогосподарську галузь, соціальні об’єкти, освіту, медичне обслуговування. Крім того, надали відповідну допомогу містам обласного значення, в яких є проблеми з оплатою енергоносіїв (насамперед Білгороду-Дністровському), є проблеми і в Ізмаїла. Ще ряд питань намагалися вирішити за рахунок додатково отриманих коштів, які не було заплановано на початку року.
ОЛЕКСАНДР НАДЄЖДІН, ТК «НОВА ОДЕСА»: Програма з утвердження гендерної рівності в Одеській області до 2011 року так і не була затверджена в цілому. Це тому що вона, за Вашими словами, має декларативний характер?
МИКОЛА СКОРИК: Навіть на етапі обговорення цієї програми, на засіданні Погоджувальної ради звучали пропозиції змінити назву, скажімо, на програму рівності чоловіків та жінок чи щось подібне. Тому що багато наших людей не розуміють цього іноземного терміну. Справді, ця програма скоріше данина європейському співтовариству, до якого ми намагаємось долучитися. Депутати в залі не погодились з суто декларативністю цього документа, і ми будемо вносити до нього відповідні зміни. Ми маємо зрозуміти, що можемо зробити для того, щоб у нас дійсно була рівність між чоловіками та жінками не декларативна, а реальна.
ІВАН ШЕВЧУК, ГАЗЕТА «24»: Чи змогла б Партія регіонів заради цього формувати свої виборчі списки таким чином, щоб хоча б 30% у них складали жінки?
МИКОЛА СКОРИК: На рівні Верховної Ради принцип гендерної рівності витримується саме Партією регіонів. Якщо подивитися на п’ятірку виборчого списку ПР на виборах 2007 року, то там присутні і пані Богословська, і пані Богатирьова. Якщо ж говорити про обласну раду, то у фракції Партії регіонів є п’ять жінок, є жінки-депутати в інших фракціях, так що особливих гендерних проблем у нас немає. Можливо, є проблеми з конкретними відсотками, але ми будемо працювати в цьому напрямку.
ОЛЕКСАНДР НАДЄЖДІН, ТК «НОВА ОДЕСА»: Зараз дехто прогнозує на наступний рік нові вибори на місцевому рівні. Як Ви ставитесь до цих ініціатив?
МИКОЛА СКОРИК: Я не схильний до прогнозів. Так, дострокові місцеві вибори можливі. Вважаю, що наша політична сила повністю готова до них. І результати позачергових виборів-2007 це яскраво продемонстрували. ПР суттєво підвищила свій показник за підсумками виборів з 47% до 52%. При значно нижчій явці виборців ми змогли повністю зберегти в абсолютному значенні цифру тих голосів, які віддано за нас в Одеській області. Тому ми виборів не боїмося, але вважаємо, що все ж таки обласна рада повинна мати перспективи для своєї роботи, і влада повинна передаватися легітимно. Тобто, без проведення позачергових виборів. Мені здається, що буде правильніше, коли виборці вирішать у 2011 році, добре ми працювали чи погано. Якщо так складеться ситуація у державі, що їм потрібно буде вирішувати це у 2008-му, ми будемо до цього готові.
ГАННА БЕРЕЗКІНА, РАДІО «ГЛАС»: Миколо Леонідовичу, Партію регіонів на сесії назвали єдиною, хто займається питанням облаштування острова Зміїний. А який, на Ваш погляд, найбільш ефективний варіант енергопостачання острова?
МИКОЛА СКОРИК: На мою думку, потрібно робити акцент на вітроенергетиці. Щоправда, тут є низка обмежень. Деякі вчені звертають увагу на те, що через острів Зміїний пролягають міграційні шляхи птахів, і це може вплинути на баланс у природі. Проте, я спілкувався з деякими експертами з цього питання, і вони не схильні так драматизувати ситуацію. На Зміїному сьогодні немає власних енергоресурсів. Досить дорого коштуватиме проведення туди ліній електропередач. Хоча є відомості про те, що свого часу подібна підводна електролінія існувала. Документи про це, на жаль, залишилися лише в архівах Москви. Я вважаю, що о. Зміїний – дуже перспективна територія, і Президент був абсолютно правий, коли говорив про неї, як про стратегічну точку для держави.
– Чи не можуть бути протести екологів додатковою перешкодою у тих же міжнародних відносинах?
МИКОЛА СКОРИК: При всій повазі до Румунії, така активна підтримка з її боку наших природозахисних екологічних організацій виглядає дещо дивною. Я чомусь не чув про те, щоб українські екологи моніторили екологічну ситуацію у Румунії, в той час, як румунська сторона займається цим досить активно. Вважаю, що нам вистачає своїх кадрових і методологічних можливостей, а головне – власного бажання для ухвалення зважених, орієнтованих на підтримку екологічного балансу в Україні рішень.
