Про те, що студентам, крім граніту науки, іноді хочеться погризти і що-небудь калорійніше, а також те, що вони зовсім не багаті, а харчуватися їм потрібно нормально, у нас періодично забувають. Головним правилом студентських їдалень повинно бути дотримання оптимального співвідношення ціни і якості їжі. Як же справи в їдальнях одеських вузів? Щоб довідатися про це, ми вирішили пообідати в декількох студентських їдальнях.
Головним критерієм оцінки для нас було: де, як і почім годують студентів. Для чистоти експерименту щоразу ми намагалися замовляти той самий набір страв – картопляне пюре, котлету і каву.
Спочатку зайшли пообідати до Одеського національного політехнічного університету. Подолавши лабіринти коридорів, ми відшукали на другому поверсі кафе “Чайка”. Під час перерви нам вдалося знайти вільний столик. Черга була такою великою, що можна було довідатися всі біографічні дані тих, хто стояв поблизу. У їдальні дотримується принцип самообслуговування. Для зручності кожен відвідувач бере собі піднос і обирає з асортименту страву, яка сподобалася йому. Обирати тут, повірте, є з чого. Необхідний нам набір їжі виявився в наявності. Все було смачно, не беручи до уваги, що котлета була цього разу холодною. Каву можна було замовити й в одноразових стаканчиках, що вже добре для тих, хто хоче взяти напій із собою. Непродуманим нам здалося те, що біля страв не було цінників, і вартість замовлення ми довідалися вже на касі. Приміщення, у якому ми обідали, було великим. Приємно здивувала тиха ненав'язлива музика у їдальні. Неприємність же одна – старі, розвалені стільці, на яких довелося сидіти з побоюванням. Також не будемо забувати принцип більшості університетських їдалень “поїв – прибери за собою”. Обраний нами набір обійшовся в 5 грн 90 коп. Прийнятно!
Наступний обід чекав нас у корпусі ОНУ ім. І.І. Мечникова, що розташований на Французькому бульварі. Хоч ми і з'явилися під час пари, застали повний зал студентів. Студентське кафе тут на другому поверсі і готове прийняти своїх відвідувачів з 9.20 до 17.00. У їдальні ми знайшли великий асортимент салатів, багато гарячих бутербродів і навіть піццу. Незручним виявилося те, що замовлену їжу доводиться носити у руках через відсутність підносів. Проте тут після тебе і заберуть, і відразу ж стіл протруть. Приміщення, в якому ми обідали, було світле, затишне і чисте. Столи і стільці тут нові. Картопляного пюре цього разу у меню не виявилося. Його ми замінили картоплею-фрі. Страву в цій їдальні не доводиться їсти холодною, тому що страва для кожного, хто замовив, розігрівається. На відміну від інших їдалень, тут нам вдалося відшукати одноразові ножі. Картопля була добре смажена, а котлета, що нас дуже здивувало, була з курячого філе – велика і ситна. Набір обійшовся в 8 грн 50 коп. Непогано!
Довга черга – це перше, що ми зауважили в їдальні Одеського державного аграрного університету. Принцип самообслуговування тут, як і в політехнічному. Шуканий нами набір страв виявився в меню. Правда, за гарячими напоями довелося відстояти ще одну чергу, тому, що вони продаються окремо, за іншою стійкою. Але, це того варте, адже кава тут натуральна, а не розчинна, як в інших закладах. До того ж на кавовій гущі можна навіть поворожити. Хочеться також відзначити, що одна порція картопляного пюре ідеально підійде для тих, хто дотримується дієти. І хоче схуднути. Проте потішили квіти на столиках, нова тюль на вікнах, кімнатні рослини наприкінці залу. Приміщення чисте і світле, створює затишну атмосферу. Набір, який ми куштували, обійшовся нам у 4 грн 60 коп. Зовсім задарма!
Зайшовши до головного корпусу Одеської національної академії харчових технологій, ми знайшли студентське кафе на першому поверсі будинку. Різноманітного асортименту страв там, на жаль, не виявилося, проте було багато свіжої випічки. До того ж у приміщенні кафе ми побачили холодильник з великою кількістю ковбас, сосисок та інших м'ясних виробів. Приміщення кафе невелике, у ньому всього кілька столиків, що були цього разу не зовсім чисті. В основному, студенти тут харчуються булочками і гарячими напоями. Ми також вирішили не відрізнятися від студентів цього вузу.
Як незалежним експертам, нам хотілося б відзначити те, що в жодній з їдалень, ми не побачили серветок, можливо, це – дефіцит. Тим їдальням, у яких кухня розташована поблизу від залів, хотілося б порадити поліпшити систему вентиляції, тому що чад від кухні псує апетит.
