На базі Одеської обласної клінічної лікарні відбулася представницька конференція на тему «Стан та перспективи розвитку сімейної медицини в Одеській області». В ній, зокрема, брав участь директор інституту стратегічного розвитку системи охорони здоров’я України, директор центру сімейної медицини «Формула здоров’я» (м. Київ) Сергій Ханенко.
На сьогодні в сфері сімейної медицини працюють 262 лікарі. 2004 року їх було утричі менше. Ця форма організації медичної допомоги населенню активно розвивається у сільських амбулаторіях, відділеннях поліклінік та приватних медичних закладах. В нашому регіоні першими торували цю дорогу поліклініки №№ 6 та 29. Серед районів, де справи йдуть краще, – Любашівський, Комінтернівський, Ізмаїльський, Роздільнянський. Відстають Балтський, Березівський, Савранський, Тарутинський. У багатьох районах місцева влада, розуміючи, наскільки важливо налагодити нормальну роботу лікарів загальної практики, докладала певних зусиль щодо облаштування приміщень лікарських амбулаторій та створення кращих умов для фахівців. Зокрема, в селі Борщі (Котовський район) знайшли підходяще приміщення та облаштували його. В Любашівському районі призначили спеціаліста, який відповідає за розвиток сімейної медицини в районі. В Комінтернівському та Ізмаїльському районах запропонували сімейним лікарям житло.
Гострими та проблемними були виступи багатьох учасників конференції. Головний лікар поліклініки № 6 Людмила Антипова зосередила увагу присутніх на тому, що медична допомога на амбулаторному рівні, по яку звертається більшість людей, дуже погано фінансується у порівнянні зі стаціонарами лікарень та службою “Швидкої допомоги”. Не виділяють необхідні кошти і на обладнання. Так, обладнати робочі місця сімейних лікарів у поліклініці № 6 колись допоміг Одеський аеропорт. Як віднайти кошти на придбання нової апаратури тепер? На це запитання у головного лікаря поки що немає відповіді.
За перепідготовку за спеціальністю “Сімейна медицина” лікар повинен заплатити 3700 гривень. Держава, яка вважає сімейну медицину одним з пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної охорони здоров’я, на думку Людмили Антипової, повинна віднайти кошти на сплату за перепідготовку фахівців.
Лікар загальної практики Павловської сільської лікарської амбулаторії Фрунзівського району Олександр Шевцов говорив про нестачу найнеобхідніших ліків, наприклад, наркотичних знеболювальних препаратів. Це призводить до того, що люди, яких можна було б врятувати, зокрема, при складних травмах, вмирають від больового шоку. Доводиться лікарям стикатися і з випадками відкритого паразитування жінок на своїх дітях. Вони їх народжують лише для того, щоб отримати обіцяні державою гроші. На думку Олександра Шевцова, жінка-матір повинна мати право на одержання матеріальної допомоги на дитину лише за умови нормального ставлення до неї, яке не створює загрози її здоров’ю.
Лікар загальної практики Лиманської лікарської амбулаторії Роздільнянського району Ірина Врублевська порушила питання про необхідність розширення штату. Тому що однієї медичної сестри, яка повинна навідувати хронічних хворих, родини, де є немовляти, допомагати лікареві у амбулаторії, їздити на виклики, замало. Потрібен ще й соціальний працівник. Щодо технічного арсеналу лікаря, то у сільській місцевості, на її думку, не обійтися без автомобіля, портативного апарату ультразвукового дослідження та хоч невеличкої лабораторії. В місцевих бюджетах коштів на це немає, а держава поки не фінансує ці потреби. Зацікавлена розмова, що відбулася під час конференції, свідчить про небайдужість лікарів до того, чи вдасться довести перспективність сімейної медицини в Україні. У цьому вже давно впевнились у багатьох європейських країнах.
