за підсумками 2007 року визначив у листопаді місяці київський журнал «Фокус». «ОВ» вже інформували своїх читачів про наявність у престижному списку ігумені Серафими (в миру Надії Шевчик). Пропонуємо докладнішу розповідь про церемонію, на яку з-поміж інших був запрошений і кореспондент «Одеських вістей».
– Негайно телефонуйте Єрмолаєву! Він серед експертів рейтингу – найбільш пізнаваний. – Висока на зріст, енергійна телевізійний менеджер у коштовній вбері, якій щойно вручили прес-реліз заходу, віддає по мобільному розпорядження творчій групі відомого вітчизняного телеканалу. – Спитайте, якими критеріями він керувався, ставлячи на перше місце...
Навіть з цього невеличкого монологу, підслуханого „ОВ”, стане зрозуміло: подія, задумана редакторатом журналу у розпал передплатної кампанії як суто рекламна, перетворилася для багатьох на тему для дуже жвавих пересудів.
– А чому Богатирьова стала впливовішою, ніж дружина Президента? Ні, тут схоже на підлабузництво на догоду “регіоналам”. – Ця сентенція лунає вже з чоловічих вуст.
Коли “провідне” місце у конференц-залі УНІАН посідає керівник “Фокусу”, пристрасті навколо першої “десятки” вже киплять.
Хоча, як на мене, означений рейтинг насправді вийшов одночасно передбачуваним і несподіваним. Абсолютно очікувано його очолила Юлія Тимошенко – упевнена перемога на позачергових виборах, та й сам факт їхнього проведення тільки додали їй балів. А от політичний опонент пані Тимошенко – Раїса Богатирьова ледве не скотилася на третю позицію в рейтингу. Але в підсумку не поступилася своїм місцем першій леді країни Катерині Ющенко, що замкнула першу трійку, додавши, у порівнянні з минулим роком, п'ять пунктів. Її місце означає й зростання ролі Президента в країні. Сформована трійка вкотре підтвердила, що в Україні впливовість – насамперед політичний статус і посада. Так, до десятки втрапила Інна Богословська, що зробила політичний віраж, і Марина Ставнійчук, що змінила робочий кабінет у Центрвиборчкомі на робоче місце в Секретаріаті Президента.
У першій “десятці” престижного списку, до слова, є ще одна Юлія Володимирівна – заступник головного редактора популярного «товстого» щотижневика “Дзеркало тижня” і одночасно дружина теперішнього міністра оборони Анатолія Гриценка Юлія Мостова. Цікаво, що обидві повні тезки до недавніх часів підтримували досить теплі відносини. Конфлікт, за словами знаючих людей, розгорівся між ними незадовго до позачергових парламентських виборів.
Номінантки оцінювалися суто чоловічим журі, до якого входили досить відомі в країні політики й політологи, бізнесмени й телепродюсери, журналісти й правознавці. Всі вони досить високо оцінили ступінь впливовості дружин лідерів політичної еліти. Крім Катерини Ющенко, значно піднялися в рейтингу дружина Прем'єр-міністра Людмила Янукович, другі половини найбагатших українців Лілія Смирнова (дружина Рината Ахметова) і Олена Франчук (дружина Віктора Пінчука). Єдина, хто втратила торішні позиції, – Аліна Айвазова, дружина мера Києва Леоніда Черновецького. Але цей виняток лише підтверджує правило: щоб користуватися впливом, іноді досить бути просто дружиною.
От що сказав «ОВ» головний редактор журналу “Фокус” Михайло Гладкий:
– Незважаючи на те, що найвпливовішими українками, як і раніше, залишилися політики й чиновники, рейтинг цього року помітно поповнився іменами з шоу-бізнесу й світу моди. Схоже, суспільство стомилося від політики, й згодом ця тенденція тільки підсилиться. У рейтингу цього року не виявилося також багатьох торішніх лауреаток з бізнес-середовища. Ми пов'язуємо це з тим, що український бізнес виробив імунітет до політичних змін і розвивається стабільно, але без публічного розголосу своїх успіхів.
З регіональних політичних лідерів до “Топ-100” потрапили мер Житомира Віра Шелудченко й глава Житомирської обласної ради Ірина Синявська (91-92 місця). Обидві донедавна репрезентували одну політичну силу – “Народний союз “Наша Україна”; згодом Ірина Максимівна вийшла з лав “пропрезидентскої партії” і нині “веде власну гру”. Жоден інший регіон у даній номінації “не засвітився”.
Найстарша серед “100 найвпливовіших...” – поетеса Ліна Костенко. Наймолодша ж у списку – Тіна Кароль (65 місце), якій 22 роки. Втім, один з моїх колег прямо під час презентації списку виступив “з викриттям”. Мовляв, він власними руками тримав паспорт Тетяни Ліберман і зараз їй насправді 24 роки. Головний редактор “Фокуса” не став сперечатися, натомість повідомив: дізнатися про справжній вік декого з номінанток виявилося доволі складно, ну а про їхній теперішній сімейний стан і поготів...
Автора цих рядків, звичайно ж, не могли не цікавити позиції, яких удостоїлися одеситки – колишні й теперішні. Окрім ігумені Серафими (77 місце), до рейтингу, причому дехто на більш почесні місця, потрапили іще декілька.
40-річна Людмила Добровольська, яка у 90-ті роки “входила до кожної одеської домівки”, як ведуча телевізійної служби новин каналу “Студія “1+1” поділила 83/84 місця з 45-річною Катериною Фоменко, заступником міністра транспорту України. Впродовж “київського періоду” своєї творчості Людмила стала для телеглядачів (вже всієї країни) ледве не членом родини. На вулицях люди нерідко звертаються до неї із запитаннями й проханнями про допомогу. Нагадаю: новий “злет” талановитої тележурналістки розпочався у 1998-му ...з виклику до Одеського управління по боротьбі з організованою злочинністю. Тодішню телеведучу муніципального каналу АРТ попередили: на неї готується замах. Саме тоді молода жінка й прийняла пропозицію “плюсів” щодо співпраці.
Заслужена артистка УРСР, режисер-постановник і сценаристка Кіра Муратова позначена “світова величина”. „Кожен її твір справляє ефект снаряду, що розірвався, – вважає кінознавець Михайло Ямпольський. – Вона – живий класик, у її творчому багажі – фільми, жоден з яких не став прохідним, непомітним. Муратова пізнавана з першого кадру і водночас навіть своїм прихильникам щоразу підносить сюрпризи”.
7-ме місце 49-річної Віри Ульянченко, згідно з аргументацією експертів “Фокуса”, обумовлене “доволі широкими зв’язками, повною довірою Віктора Ющенка, статусом посередника між Президентом та політичним і бізнес-середовищем”. Теперішній губернатор Київщини у першій половині 90-х очолювала київське представництво державної судноплавної компанії “БЛАСКО”; від Віри Іванівни, можна сказати, залежав добробут багатьох родин одеситів та жителів нашого регіону. У 1995-му пані Ульянченко на 5 років переїхала до Сполучених Штатів Америки, де народила доньку Марію-Вікторію. Її від’їзд за океан пов’язували із фінансовим скандалом навколо ЧМП. Коли ж Віра Іванівна повернулася на Батьківщину, її одразу запросили до служби Прем’єр-міністра Віктора Ющенка. “Мене покликав Олег Рибачук, – згадує пані губернатор. – Їм потрібна була людина, котра знає тонкощі бюрократичної роботи, аби організувати робочий день Прем’єра”. Відтоді Віра Іванівна стала майже членом родини Ющенка. Тож за її майбутнє, принаймні при нинішньому Президенті, можна не хвилюватись.
...Як виявилося, дехто з експертів, залучених “Фокусом”, не втримався від спокуси скористатися “службовим становищем” – і власноруч вписав до запропонованого переліку 130 найвпливовіших українських жінок...власних дружин. Або ж дружин декого з Сильних Цього Світу. Тому до остаточного варіанту “Топ-100” потрапили декілька осіб, які спершу в якості номінанток взагалі не фігурували. На щастя, набраних ними балів вистачило хіба що на місця у другій половині списку.
На відміну від цих шанованих представників чоловічої статі, лідер Блоку свого імені Володимир Литвин щойно наданим правом експерта не скористався. Хоч попервах теж мав намір поповнити список іменем Тетяни Костянтинівни Литвин. За словами політика, зупинило його лише те, що дружина могла б брати участь у всіх запропонованих номінаціях. Тому, керуючись притаманною Володимирові Михайловичу вродженою скромністю, він вирішив не ставити свою дружину на перше місце.
